ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 р. Справа № 520/2742/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2742/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) щодо невиконання рішення суду;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області невідкладно здійснити розрахунок повної суми заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 за 2026 рік., виплачувати позивачу пенсію в повному розмірі, згідно нарахувань за рішенням суду по справі 520/2742/26;
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду по справі № 520/2742/26 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 39.12.2026 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з 01 січня 2026 року, з урахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 повної суми заборгованості по виплаті пенсії за 2026 рік.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року по справі № 520/2742/26 заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення - задоволено частково.
Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №520/2742/26 та встановлено спосіб виконання рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 донарахованої та невиплаченої пенсії у розмірі 182 152,32 грн.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального права, неповне дослідження обставин справи, просив:
- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 та прийняти нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиконання рішення суду від 18.03.2023 по справі № 520/2742/26;
- змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2742/26, а саме: «здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 39.12.2026 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та встановити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 відповідних виплат, а саме - пенсії ОСОБА_2 за 2026 рік без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 39.12.2026 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив докази та обставини справи, не надав належної оцінки доводам його заяви від 28.07.2026 та поясненням відповідача, внаслідок чого, змінюючи спосіб виконання рішення, фактично змінив його по суті, обмеживши виконання стягненням лише частини заборгованості в розмірі 182152,32 грн.
Наголошує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, яке набрало законної сили 26.05.2026, відповідача зобов`язано здійснювати виплату пенсії з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, з урахуванням раніше виплачених сум. Проте відповідач продовжує виплачувати пенсію в попередньому розмірі - 35 753,03 грн замість 66 890,25 грн, внаслідок чого заборгованість щомісяця збільшується на 31 137,22 грн. Зазначає, що за період із січня по серпень 2026 року сума недоплаченої пенсії становила 244 426,76 грн, що підтверджено самим відповідачем, а з урахуванням вересня - 275 563,98 грн. За умови подальшої виплати пенсії в такому самому розмірі заборгованість за 2026 рік становитиме 368 975,64 грн.
Стверджує, що сума 182 152,32 грн є лише заборгованістю за період із 01.01.2026 по 30.06.2026, розрахованою відповідачем на його запит від 26.06.2026. Дата 30.06.2026 пов`язана виключно з наданням відповіді на цей запит і не визначає кінцевого періоду виконання судового рішення. Оскільки рішення від 18.03.2026 не містить обмеження виплати недоплачених сум пенсії цією або іншою датою, стягнення лише зазначеної суми, на думку апелянта, значно зменшує обсяг належних йому виплат та не забезпечує виконання рішення в повному обсязі.
Не погоджується з висновком про часткове виконання судового рішення, оскільки перерахунки пенсії у зв`язку зі зміною соціальних стандартів та щорічною індексацією проводилися незалежно від його виконання, а фактична виплата пенсії продовжується із застосуванням спірних коефіцієнтів. Також вважає некоректним використання судом понять «доплата до пенсії» та «сума доплати», оскільки рішенням від 18.03.2026 передбачено саме виплату пенсії в належному розмірі. Звертає увагу на суперечливість висновків суду, який, з одного боку, визнав рішення частково виконаним внаслідок проведення перерахунку, а з іншого зазначив, що вимога про розрахунок заборгованості виходить за межі цього рішення.
Крім того, зазначає, що подана ним заява стосувалася не лише зміни способу та порядку виконання рішення за статтею 378 КАС України, а й визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо його невиконання відповідно до статті 383 КАС України. Вважає, що суд не надав належної оцінки цим вимогам та не навів мотивів відмови в їх задоволенні, як і вимозі зобов`язати відповідача розрахувати повну суму заборгованості та виплачувати пенсію в належному розмірі. Наголошує, що до припинення щомісячної недоплати неможливо остаточно визначити загальну суму боргу, а тому суд мав вжити передбачених КАС України заходів для забезпечення виконання рішення.
Посилаючись на статтю 378 КАС України, вказує, що невиконання рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідних виплат. Вважає, що відсутність фінансування, бюджетних призначень чи наявність черговості виплат не виправдовують невиконання судового рішення. На його думку, оскаржувана ухвала не забезпечує ефективного поновлення порушених прав, змушує повторно звертатися до суду та не вирішує питання подальшого зростання боргу, знецінення невиплачених коштів і компенсації втрати частини доходів.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення від 18.03.2026 та змінити спосіб і порядок його виконання шляхом стягнення пенсії за 2026 рік без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 308, пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року по справі № 520/2742/26 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".
Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 26 травня 2026 року.
З наявних у матеріалах справи пояснень ГУ ПФУ в Харківській області вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №520/2742/26 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, з урахуванням раніше виплачених сум. За результатами перерахунку розмір пенсії з 01.01.2026 становить 64 295,25 грн, а з 01.03.2026 - 66 890,25 грн.
Водночас згідно з наведеним у поясненнях розрахунком розмір пенсії до виконання рішення суду за січень та лютий 2026 року становив 35 493,53 грн щомісячно, а з березня по серпень 2026 року - 35 753,03 грн щомісячно. Різниця між розмірами пенсії до та після перерахунку за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 становить 244 426,76 грн.
Нараховані на виконання рішення суду кошти відповідачем не виплачено.
Щодо причин їх невиплати ГУ ПФУ в Харківській області зазначило, що такі виплати здійснюються в межах затверджених бюджетних призначень та бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету. Посилаючись на статтю 23 Бюджетного кодексу України та пункт 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», відповідач повідомив, що виплату нарахованих коштів буде проведено при надходженні відповідного фінансування.
Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 18.03.2026 у справі №520/2742/26 виконано лише в частині перерахунку пенсії, тоді як нараховані кошти залишаються невиплаченими понад два місяці з дня набрання ним законної сили, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України є самостійною підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідних виплат. При цьому суд визначив до стягнення заборгованість за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 у розмірі 182 152,32 грн. Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок заборгованості, суд зазначив, що така вимога виходить за межі змісту рішення від 18.03.2026, яким відповідного обов`язку на відповідача не покладено, а перерахунок пенсії та визначення суми доплати відповідачем уже проведено.
Надаючи оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
У поданій до суду першої інстанції заяві позивач просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиконання рішення суду, зобов`язати відповідача здійснити розрахунок повної суми заборгованості з виплати пенсії за 2026 рік та виплачувати пенсію в розмірі, визначеному на виконання судового рішення, а також змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення заборгованості з пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно невиконання рішення суду колегія суддів зазначає, що зазначена вимога підлягає розгляду за правилами статті 383 КАС України, якою встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, стаття 383 КАС України передбачає порядок перевірки рішень, дій чи бездіяльності відповідача під час виконання судового рішення, а також порушень прав позивача, підтверджених таким рішенням. У разі встановлення відповідних порушень суд постановляє окрему ухвалу з метою їх усунення.
При цьому предметом перевірки є виконання обов`язків, уже покладених на відповідача судовим рішенням, а не вирішення нових позовних вимог чи зміна змісту такого рішення.
Натомість суд першої інстанції, розглянувши заяву за правилами статті 378 КАС України, не надав окремої оцінки вимозі про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, доводам позивача про неправомірне продовження виплати пенсії без урахування рішення суду та в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплачувати позивачу пенсію в повному обсязі, згідно нарахувань за рішенням суду по справі №520/2742/26.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок повної суми заборгованості з виплати пенсії за 2026 рік колегія суддів зазначає, що визначення належних позивачу та невиплачених сум є необхідним для виконання рішення суду, яким відповідача зобов`язано здійснити виплату пенсії з 01.01.2026 без застосування спірних коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум. Тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідна вимога виходить за межі змісту цього рішення, є помилковим.
Водночас із наданих відповідачем пояснень вбачається, що розрахунок заборгованості за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 проведено та визначено її розмір (244426,76 грн). Отже, у цій частині відповідні дії відповідачем уже вчинено.
Разом із тим визначення заборгованості станом на певну дату не звільняє відповідача від обов`язку врахувати суми пенсії, які залишилися невиплаченими за наступні періоди. Оскільки виплату пенсії в розмірі, визначеному на виконання рішення суду, не забезпечено, усунення встановленого порушення потребує визначення всієї суми заборгованості з врахуванням фактично проведених виплат.
За таких обставин необхідність здійснення розрахунку належних позивачу та невиплачених сум пенсії підлягає врахуванню при визначенні в окремій ухвалі заходів щодо усунення порушень, допущених відповідачем під час виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права (не розгляд частини вимог по суті), колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 в частині відмови в задоволенні вимог заяви підлягає скасуванню та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду та зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити розрахунок повної суми заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 за 2026 рік., виплати позивачу пенсії в повному розмірі, згідно нарахувань за рішенням суду по справі 520/2742/26.
Щодо вимоги про зміну способу і порядку виконання рішення суду колегія суддів зазначає наступне.
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Під час судового розгляду встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №520/2742/26 набрало законної сили 26.05.2026. На час звернення позивача із заявою та її розгляду судом першої інстанції нараховані на виконання цього рішення кошти залишалися невиплаченими понад два місяці з дня набрання ним законної сили. Отже, наявна передбачена абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України підстава для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Водночас, визначаючи суму заборгованості, що підлягає стягненню, суд першої інстанції врахував лише 182 152,32 грн за період з 01.01.2026 по 30.06.2026, хоча на час постановлення оскаржуваної ухвали відповідач надав розрахунок нарахованих та невиплачених сум пенсії за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 у розмірі 244 426,76 грн.
Віднесення відповідачем заборгованості за липень-серпень 2026 року в сумі 62 274,44 грн до поточної заборгованості не змінює того, що ці кошти також нараховані на виконання рішення суду та не виплачені позивачу. Підстав для їх неврахування при визначенні суми стягнення суд першої інстанції не навів. Зважаючи на те, що на дату ухвалення судом першої інстанції станом на 31.08.2026 заборгованість по виплаті пенсії на виконання рішення суду пенсійним органом була визначена в сумі 244 426,76 грн, то ця сума підлягає врахуванню при вирішенні питання про зміну порядку і способу виконання судового рішення.
Разом із тим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відповідача зобов`язано здійснити виплату пенсії з 01.01.2026 без застосування спірних коефіцієнтів, без визначення кінцевої дати такої виплати.
Тому зміна способу його виконання шляхом стягнення нарахованої заборгованості за визначений період не може замінювати обов`язок відповідача виконувати рішення щодо виплати пенсії за наступні періоди.
Таким чином, зміна способу виконання рішення у цьому випадку має стосуватися виплати вже нарахованої та невиплаченої заборгованості за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 у розмірі 244426,76 грн. Обов`язок відповідача здійснювати виплату пенсії відповідно до рішення суду за наступні періоди зберігається.
Наведений апелянтом розрахунок можливого розміру заборгованості до кінця 2026 року ґрунтується на припущенні про продовження виплати пенсії в попередньому розмірі та не підтверджує наявності нарахованого й невиплаченого боргу за весь зазначений період. Відтак підстав для заміни виконання рішення стягненням прогнозованої суми заборгованості за весь 2026 рік колегія суддів не вбачає.
За таких обставин вимога про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 у розмірі 244426,76 грн.
Таким чином, суд першої інстанції не надав належної оцінки всім вимогам заяви позивача та обставинам виконання рішення суду, а також безпідставно обмежив суму стягнення заборгованістю за період по 30.06.2026, не врахувавши нараховані та невиплачені суми пенсії за липень-серпень 2026 року. Наведене призвело до помилкового вирішення заяви та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, з ухваленння судового рішення про часткове задоволення вимог про зміну порядка та способу виконання рішення суду по цій справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 у справі №520/2742/26 з ухваленням постанови про часткове задоволення заяви щодо зміни способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №520/2742/26 у частині виплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 січня 2026 року по 31 серпня 2026 року шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за зазначений період у розмірі 244 426,76 грн .
Враховуючи вище зазначене колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 і скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 та ухвалення судового рішення про часткове задоволення вимог заяви щодо зміни способу виконання рішення , а в частині вимог заяви направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року по справі № 520/2742/26 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 в частині зміни способу і порядку виконання рішення суду по справі № 520/2742/26 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 39.12.2026 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з 01 січня 2026 року, з урахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 повної суми заборгованості по виплаті пенсії за 2026 рік задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №520/2742/26 у частині виплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 січня 2026 року по 31 серпня 2026 року шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за зазначений період у розмірі 244 426,76 грн (двісті сорок чотири тисяч чотириста двадцять шість гривень 76 копійок).
Заяву ОСОБА_1 , в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення суду та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно здійснити розрахунок повної суми заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 за 2026 рік і виплачувати пенсію в повному розмірі, згідно нарахувань за рішенням суду по справі 520/2742/26, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко