ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 р. Справа № 520/9610/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/9610/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просила суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області у непроведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025 включно;
2) зобов`язати ГУНП в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025 включно;
3) визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 30.06.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
4) зобов`язати ГУНП в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 30.06.2023 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою, нарахованою та виплаченою ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що виконання функціональних обов`язків за займаною посадою позивачем пов`язане із безпосереднім контактом з населенням (громадянами), а більш того відповідно до функціональних обов`язків, які він виконував за посадою віднесено здійснення дій та впровадження заходів визначених Кабінетом Міністрів України щодо запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вказує, що позивач виконував посадові обов`язки за виконання яких нормативно-правовими актами встановлюється відповідна доплата у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення), проте відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась. Наголошує, що за виконання тих самих обов`язків із забезпечення правопорядку і публічної безпеки, а також безпеки громадян в умовах карантинних обмежень позивачу в інші періоди нараховувалась та виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2).
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в оскаржуваній частині позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 14.02.2025 проходила публічну службу у лавах Національної поліції України, зокрема: з 07.11.2015 по 11.02.2016 на посаді старшого інспектора Дзержинського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 07.11.2015 № 44 о/с); з 11.02.2016 по 20.12.2016 на посаді старшого інспектора Дзержинського відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м. Харків) (наказ ГУНП в Харківській області від 11.02.2016 № 41 о/с); з 20.12.2016 по 20.01.2021 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 20.12.2016 № 570 о/с); з 20.01.2021 по 18.03.2021 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 20.01.2021 № 18 о/с); з 18.03.2021 по 14.02.2025 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 18.03.2021 № 188 о/с).
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.02.2025 №67 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 14.02.2025.
За викладеним у позові твердженням протягом періоду часу з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року суб`єкт владних повноважень взагалі не призначав, не обчислював та не виплачував додаткову доплату у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375.
За твердженнями відповідача заявник не залучався до виконання обов`язків пов`язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, SARS-CoV-2, внаслідок виконання яких мав безпосередній контакт з населенням, а виконання посадових обов`язків за займаною посадою не було спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2.
Відповідно до листа т.в.о. начальника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції Сергія Гончарова від 27.04.2026 № 138464-2026 колишній старший дільничний офіцер поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, в окремі періоди за що їй було виплачено додаткову доплату на період дії карантину, а саме: з березня 2020 по листопад 2020 року, січень та лютий 2021 року. У зазначені у запиті періоди, а саме: з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року, ОСОБА_1 не відповідала критеріям визначеним у положенні п. 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, тому інформація відсутня. В період з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 ОСОБА_1 не залучалась до несення служби яка відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165. Тому у цей період ОСОБА_1 не подавались рапорти про виконання обов`язків з метою забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину для виплати їй додаткової доплати до грошового забезпечення. Як наслідок, до УФЗБО ГУНП в Харківській області за вищезазначені періоди персональні переліки працівників для нарахування та виплати вказаної доплати до грошового забезпечення, до яких була б включена ОСОБА_1 , не подавались, оскільки остання обов`язки, які підпадали під пункт 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, не виконувала. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф 24.02.2022, указом президента України № 64/2022 було введено воєнний стан на території країни, а також були скасовані всі масові заходи, що були підставами для нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, тому ОСОБА_1 , як і інші поліцейські, у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 не виконувала обов`язки по забезпеченню життєдіяльності населення, внаслідок яких мала безпосередній контакт з населенням.
Крім того, у період з 07.11.2015 по 30.09.2020 та з 01.11.2020 по 14.02.2025 ОСОБА_1 , згідно книги нарядів ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, службу у нічний час не несла. В довідки обліку несення служби у нічний час ОСОБА_1 включена не була, оскільки службу в добових нарядах не несла.
Згідно з довідкою про грошове забезпечення за 2020р. заявнику у жовтні було виплачено доплату за службу у нічний час у розмірі 60,36 грн.
Відповідно до наданої УФЗБО ГУНП в Харківській області інформації від 27.04.2026 № 139074-2026 ОСОБА_1 , згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375, додаткова доплата до грошового забезпечення у спірний період виплачувалась в окремі періоди, а саме: за березень 2020 року у розмірі 4077,40 грн; за квітень 2020 року у розмірі 6 109,30 грн; за травень 2020 року у розмірі 3873,53 грн; за червень 2020 року у розмірі 6 595,16 грн; за липень 2020 року у розмірі 6 572,05 грн; за серпень 2020 року у розмірі 1 918,65 грн; за вересень 2020 року у розмірі 4 428,69 грн; за жовтень 2020 року у розмірі 6 643,04 грн; за листопад 2020 року у розмірі 6 612,85 грн; за січень 2021 року у розмірі 2 992,06 грн; за лютий 2021 року у розмірі 703,77 грн.
Не погодившись із повнотою оплати часу поліцейської служби в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375, доплати за службу у нічний час, позивач звернувся з позовом до суду.
Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції виходив з того, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації довів додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України в частині фінансового забезпечення заявника як поліцейського за епізодом оплати часу служби у публічно-правових відносинах в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375 та доплати за несення служби в нічний час.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з п. 1 Постанови № 988, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі - Постанова № 211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України, котрий тривав протягом усього періоду спірних правовідносин.
Згідно з п. 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п.п. 2-5 Постанови № 375, встановлення доплати, визначеної п. 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені п.п. 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485).
Порядок № 485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти) (п. 1 Порядку № 485).
Згідно з п. 2 Порядку № 485, головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).
Відповідно до абз.абз. 1 та 2 п. 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання п. 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Таким чином, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.
Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Разом з цим, п. 3 Порядку № 2165 визначені критерії, яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата, а саме:
1) несли службу в період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, та у безпосередньому контакті з населенням виконували відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2") (далі - постанова 641) одну або декілька з наступних функцій: здійснення поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (відвідування на дому) (згідно з пунктом 28 постанови 641); виконання поточного контролю дотримання карантинних обмежень на вулицях, у парках, інших громадських місцях, проведення вибіркової перевірки документів, що посвідчують особу (згідно з пунктом 31 постанови 641);
здійснення заходів контролю виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень (згідно з пунктом 46-4 постанови 641);
2) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням протиепідемічні заходи, покладені на поліцію протоколами засідань державних чи регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до "зеленого", "жовтого", "помаранчевого" та "червоного" рівнів епідемічних загроз, зокрема: заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт (автобус, тролейбус, трамвай) на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години); проведення рейдів щодо недопущення роботи нічних розважальних закладів відповідно до діючого протиепідемічного законодавства; контроль за недопущенням порушень протиепідемічного законодавства та обмежень керівниками (власниками) приватних навчальних закладів області (якщо такі обмеження встановлено рішеннями державної чи регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).
3) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян згідно з пунктом 1 постанови 375: поліцейські, які залучаються до підтримання публічного порядку та додержання вимог протиепідемічного законодавства під час проведення масових заходів (збори, мітинги, походи, демонстрації, пікети, публічні релігійні заходи; святкові та пам`ятні заходи, організовані органами державної влади та місцевого самоврядування; заходи, організовані іноземними дипломатичними установами в Україні; офіційні спортивні змагання, масові спортивні та культурно-видовищні заходи, візити осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, вибори до органів влади та місцевого самоврядування); поліцейські, які несуть службу на стаціонарних постах та в складі мобільних груп із забезпечення карантинних заходів, розташованих на кордонах території обслуговування з іншими областями країни.
4) здійснювали в безпосередньому контакті з населенням заходи щодо забезпечення захисту прав дітей згідно з пунктом 1 постанови 375, статті 5 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 № 1044: проведення за місцем проживання чи навчання бесід з питань індивідуальної профілактики з дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, складання відповідного рапорту (акту); заходи за заявою про безвісне зникнення дитини (опитування родичів, друзів, вчителів, однокласників, оточення, подомовий обхід), отримання пояснень від опитаних; за повідомленнями медичних, освітніх закладів, соціальних служб відвідування дитини за місцем проживання з питань запобігання домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, збір медичних документів для підтвердження фактів, отримання пояснень опитаних осіб, складання рапорту, адміністративного протоколу; рейди у метрополітені, на ринках, місцях скупчення дітей з метою запобігання дитячій бездоглядності; здійснення заходів поліцейського піклування щодо дітей (з поміщення до лікарні чи дитячого закладу, складання рапорту, протоколу поліцейського піклування; відвідування за повідомленням органу освіти дитини за місцем проживання з метою залучення дитини до навчання та захисту права дитини на здобуття освіти, складання рапорту та повідомлення до органу освіти; рейди з перевірки дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів - та складання рапорту, адміністративного протоколу; рейди з перевірки дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, у яких проводиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування, складання рапорту, адміністративного протоколу; проведення рейдів та виявлення фактів уживання дітьми алкоголю, складання адміністративних протоколів; відвідування за повідомленням соціальної служби проблемних сімей, складання рапорту та адміністративних протоколів за фактами невиконання батьківських обов`язків; рейди з відвідування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з`ясування умов проживання, складання акту; бесіди з дітьми та їх батьками (законними представниками) під час провадження в справі про адміністративне правопорушення, учинене дитиною; складання адміністративного протоколу; заходи за участю дітей (за окремими планами, вказівками НПУ); проведення, за запитами навчальних заходів, бесід з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, за місцем проживання, навчання або роботи (складання рапорту, відібрання пояснень, підготовка відповіді до навчального закладу); відвідування дитини за місцем проживання для з`ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї, бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім`ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення дитиною адміністративного чи кримінального правопорушення, та складання рапорту.
Відповідно до постанови від 30.09.2025 по справі № 520/5196/22 в аналогічних правовідносинах Верховний Суд дійшов висновку, що суди мають дослідити, чи змінились функціональні обов`язки та характер роботи позивачки у спірних періодах, оскільки без з`ясування й перевірки вказаних обставин неможливо достовірно встановити наявність/відсутність у особи права на отримання додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.
Так, з матеріалів електронної справи судом встановлено, що заявник у період з 20.12.2016 по 20.01.2021 обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області; з 20.01.2021 по 18.03.2021 обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області; з 18.03.2021 по 14.02.2025 обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до листа т.в.о. начальника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції Сергія Гончарова від 27.04.2026 № 138464-2026 колишній старший дільничний офіцер поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, в окремі періоди за що їй було виплачено додаткову доплату на період дії карантину, а саме: з березня 2020 по листопад 2020 року, січень та лютий 2021 року. У зазначені у запиті періоди, а саме: з 01 грудня по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 року, ОСОБА_1 не відповідала критеріям визначеним у положенні п. 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, тому інформація відсутня. В період з 1 грудня 2020 року до 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 липня 2023 ОСОБА_1 не залучалась до несення служби яка відповідала критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165. Тому у цей період ОСОБА_1 не подавались рапорти про виконання обов`язків з метою забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину для виплати їй додаткової доплати до грошового забезпечення. Як наслідок, до УФЗБО ГУНП в Харківській області за вищезазначені періоди персональні переліки працівників для нарахування та виплати вказаної доплати до грошового забезпечення, до яких була б включена ОСОБА_1 , не подавались, оскільки остання обов`язки, які підпадали під пункт 3 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 року № 2165, не виконувала. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф 24.02.2022, указом президента України № 64/2022 було введено воєнний стан на території країни, а також були скасовані всі масові заходи, що були підставами для нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, тому ОСОБА_1 , як і інші поліцейські, у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 не виконувала обов`язки по забезпеченню життєдіяльності населення, внаслідок яких мала безпосередній контакт з населенням.
Відповідно до наданої УФЗБО ГУНП в Харківській області інформації від 27.04.2026 № 139074-2026 ОСОБА_1 , згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375, додаткова доплата до грошового забезпечення у спірний період виплачувалась в окремі періоди, а саме: за березень 2020 року у розмірі 4077,40 грн; за квітень 2020 року у розмірі 6109,30 грн; за травень 2020 року у розмірі 3873,53 грн; за червень 2020 року у розмірі 6595,16 грн; за липень 2020 року у розмірі 6572,05 грн; за серпень 2020 року у розмірі 1918,65 грн; за вересень 2020 року у розмірі 4428,69 грн; за жовтень 2020 року у розмірі 6643,04 грн; за листопад 2020 року у розмірі 6612,85 грн; за січень 2021 року у розмірі 2992,06 грн; за лютий 2021 року у розмірі 703,77 грн.
Колегія суддів зауважує, що лише перебування позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції СДОП відділу превенції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області не є безумовною підставою отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС а України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи не були підтверджені обставини порушення прав та інтересів заявника за рахунок неповної оплати часу служби у публічно-правових відносинах в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375.
Оцінивши доводи сторін та добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації довів додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України в частині фінансового забезпечення заявника як поліцейського за епізодом оплати часу служби у публічно-правових відносинах в частині додаткової доплати у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Посилання апелянта на висновки викладені у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі № 520/2244/22, від 20.03.2024 у справі №520/16382/21, за аналогічних правовідносин сторін не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої (апеляційної) інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі №520/9610/26 в частині позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання ГУНП в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період: з 07.11.2015 по 14.02.2025 включно, які залишено без задоволено судом першої інстанції, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку, то колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 по справі №520/9610/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк