Судові рішення

Постанова № 141487487 у справі № 440/4265/26 від 09.11.2026

Постанова від 09.11.2026 в адміністративній справі № 440/4265/26 (категорія «Збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Любчич Л.В.

Справа№ 440/4265/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяЛюбчич Л.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗбору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487487

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. Справа № 440/4265/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 27.08.26 по справі №440/4265/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" (далі - ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган), в якій просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0[телефон приховано] від 21.01.2026;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0[телефон приховано] від 21.01.2026.

25 серпня 2026 року Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 21.01.2026 №0[телефон приховано], №0[телефон приховано].

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 33280 грн.

Не погодившись з цим судовим рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 та ухвалити постанову про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на висновки проведеної ним перевірки, у ході якої податковий орган встановив нереальність здійснення господарських операцій, в зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації товару для ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" його контрагентом-постачальником ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ». Підставою для таких висновків слугували: наявність рішень контролюючого органу про відповідність ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, інформація про те, що ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» є фігурантом кримінального провадження, іншої податкової інформації.

ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" не погодилося з доводами апелянта та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вказало на безпідставність доводів апеляційної скарги та правильне вирішення спору судом першої інстанції.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 05.11.2025 № 3746-п, у період з 19.11.2025 по 02.12.2025, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2025, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 30.09.2025 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області 16.12.2025 складено акт №17564/16-31-07-01-01/34233603, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА":

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, Податкового кодексу України, МСФЗ 15 "Дохід" та МСБО 18 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2859825грн, у т.ч. за 9 міс. 2025 року в сумі 2859825грн.

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3177583 грн, у т.ч. за грудень 2021 - 312583 грн, за квітень 2022 - 130092 грн, за травень 2022 - 145620 грн, за червень 2022 - 140949 грн, за липень 2022 - 156157 грн, за серпень 2022 - 134593 грн, за вересень 2022 - 302546 грн, за жовтень 2022 - 633889 грн, за листопад 2022 - 857696 грн, за січень 2023 - 145921 грн, за лютий 2024 - 40038 грн, за березень 2024 - 150319 грн, за квітень 2023 - 27180 грн. На підставі встановлених порушень складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На підставі висновків акту №17564/16-31-07-01-01/34233603 контролюючим органом 21 січня 2026 складено податкові повідомлення-рішення:

- №0[телефон приховано], яким ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість в розмірі 3971978,75 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 3177583 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 7794395,75 грн,

- №0[телефон приховано], яким ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" збільшено суму грошового забезпечення з податку на прибуток в розмірі 3574781,25 грн, в тому числі за основним зобов`язанням в розмірі 2859825 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 714956,25 грн.

Збільшуючи ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" суму грошового забезпечення з податку на додану вартість та податку на прибуток ГУ ДПС виходило з того, що:

"В ході перевірки за період вересень-грудень 2021 року встановлено постачання ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», покупцю ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА» природного газу, перевищення замовленої (договірноі) потужності, замовлена (договірна) потужність, всього на загальну суму 19065499,91 грн, в т.ч. ПДВ 3177583 грн. Оформлення господарських операцій з ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» здійснювалось на підставі Договру на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 (з додатковими угодами), згідно якого ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», що іменується надалі «Постачальник», в особі директора Сорокіна Руслана Юрійовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», що іменується надалі «Споживач», в особі директора Володіна Андрія Валерійовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які надалі разом іменуються «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», відповідно до чинного законодавства України, уклали цей Договір поставки, надалі - «Договір», про наступне:

За цим Договором Постачальник зобов`язаний поставити Споживачу природний газ у необхідних - для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язаний приймати газ та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами цього Договору.

У періоді взаємовідносин з ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», а саме 3-4 квартал 2021 року обліковувалось 11 найманих працівників. Повідомлення за формою 20-ОПП відсутні, основні засоби станом на 31.12.2021 відсутні, запаси становлять 3609,7 тис.грн.

В ході проведення перевірки використовувалися дані інформаційно-аналітичних систем ДПС: ІКС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних та ін.

За результатами аналізу встановлено: у період взаємовідносин з ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» було фігурантом у кримінальному провадженні № 4201800[телефон приховано] від 20.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 212 КК України по справі 7б7/66448/21-к (Ухвала Печерського районного суду від 14.12.2021): «В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Банк «Український капітал» (ЄДРПОУ 22868414), які, діючи умисно та цілеспрямовано за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Укрінвест Групи» (ЄДРПОУ 36185007), використовують підконтрольні їм суб`єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності з метою вчинення протиправних діянь, пов`язаних з впровадженням протиправних фінансових механізмів для ухилення від сплати податків, шляхом незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість для суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, сприяння у привласненні грошових коштів та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом привласнили грошові кошти в особливо великих розмірах. До підконтрольних підприємств, які водночас ведуть реальну фінансово-господарську діяльність, належать наступні суб`єкти господарювання: ТОВ «Скела Терциум» (код ЄДРПОУ 35247177), ТОВ «ГК «Інвестсервіс» (код ЄДРПОУ 38983870), ТОВ «Синергія Газ Енерджи» (код ЄДРПОУ 40044588), ТОВ «Газторгпостач» (код ЄДРПОУ 38105651), ТОВ «Газенерrопостач» (код ЄДРПОУ 40044682), ТОВ «Газоторгова Компанія» (код ЄДРПОУ 39201974), ТОВ «Газпромінвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 39908899), ТОВ «Українська Газоторгова Компанія» (код ЄДРПОУ 34485629), ТОВ «ГП «Промсервіс» (код ЄДРПОУ 36066710), ПАТ «ЗНВКІФ «Верден» (код ЄДРПОУ 38196906).

Крім того, службові особи ПАТ «Банк «Український капітал» (ЄДРПОУ 22868414), заволодівши грошовими коштами в особливо великих розмірах, з метою умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування у встановленому законом порядку, для незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сприяння у привласненні грошових коштів та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом перераховують вказані грошові кошти на рахунки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Ліель» (код ЄДРПОУ 39295219), ТОВ «К.А.Р.Е. Трейд» (код ЄДРПОУ 39618880), ТОВ «Грандвей» (ЄДРПОУ 40263379), ТОВ «Промо Грандес» (код ЄДРПОУ 40036179), ТОВ «Трансгазпром» (код ЄДРПОУ 41334204), ПП «Бізнес Консалт Дніпро» (код ЄДРПОУ 42322630), ТОВ «Українська ТПГ «Спеценергомаш» (код ЄДРПОУ 38194736), ТОВ «Фортінс» (код ЄДРПОУ 39265844), ТОВ «Мариканда» (код ЄДРПОУ 39240662), ТОВ «Трейдмей» (код ЄДРПОУ 39926389), ТОВ «Сорен» (код ЄДРПОУ 40430153), ТОВ «Аргон 2015» (код ЄДРПОУ 40088541), ТОВ «Аствуд».

Крім того, по ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» приймалися Рішення про відповідність платника критеріям ризиковості:

рішення № 133851 від 28.07.2021 (п. 8 Критеріїв ризиковості). Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування;

рішення № 142264 від 09.08.2021 (п. 8 Критеріїв ризиковості). підприємством ПК (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СИНЕРГІЯ ГАЗ ЕНЕРДЖИ» (40044588), ТОВ «ФК «АСТЕК-ІНВЕСТ» (35833605).

Рішення № 145526 від 12.08.2021 про невідповідність платника критеріям ризиковості.

Згідно з даними ЄРПН по ланцюгу постачання природний газ ТОВ «ТР АНСГ АЗПРОМ» було придбано у постачальників, які формували кредит за рахунок придбання товарів, які не властиві та не відповідають основному виду діяльності при здійсненні фінансово-господарської діяльності:

ТОВ "Церсій" (43377763) 2615. ГУ ДПС ум. Києві, стан О, ОВД - комп`ютерне програмування.

По ланцюгу постачання природний газ було придбано у ТОВ «ПРОТЕКС СИСТЕМ» (44134711) 1553.

ГУ ДПС в Одеській області, стан 17 - перейшов до ін. ДПІ, ОВД : посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: труси чоловічі, прикраса для свята, жмих соняшниковий, сумка господарська, колготи жіночі тощо.

Далі по ланцюгу: ТОВ «ТБ «Мавібонд» ( 43934453). 1552ГУ ДПС у Одеській області, стан 17 - перейшов до ін. ДПІ, ОВД: Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: пустушка силіконова, щебінь із природного каменю для будівельних робіт, Природні трави, 100 гр Чай листовий, тощо.

Далі по ланцюгу: ТОВ «ФІСТЕР ЛІОКС» (43928764). 0533. ГУ ДПС в Донецькій області, стан 0, ОВД: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: сигарети Прима Люкс №6, Електромагнітні установки, Пальта жіночі текстильні, Стілець з оббивкою з натуральної шкіри, крупа ячмінна; морква, цукор, тощо.

Далі по ланцюгу: ТОВ «ГРАНДПАК ІМПОРТ» (44152699). 0533. ГУ ДПС в Донецькій області, стан 0, ОВД: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Податковий кредит формує в результаті придбання наступних товарів: Комплект з бюстгальтера з поролоновими вставками і трусів, трикотажний, Тарілки з пластмас, іграшки дитячі, Тушка курчат-бройлерів для нарізки, тощо. Далі ланцюг відсутні.

ТОВ «СКЕЛА ТЕРДИУМ» (35247177) 2650. ГУ ДПС ум. Києві (Центральна ДПІ), стан 0, ОВД Неспеціалізована оптова торгівля. Чисельність працівників у 3-4 кварталі 2021 - 8 осіб. Повідомлення за формою 20-ОПП офісне приміщення, основні засоби станом на 31.12.2021 відсутні, запаси відсутні.

По ланцюгу постачання природний газ було придбано у ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН» (40632421) 2657. ГУ ДПС м. Києві (Правобережна ДПІ), стан 0, ОВД: Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Далі по ланцюгу: ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ» (40008157). 2650. ГУ ДПС у м. Києві (Центральна ДПІ), стан 0, ОВД: Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

А потім знову по ланцюгу постачання природний газ придбає у ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН», що вказує на штучне формування податкового кредиту.

Таким чином, операції з постачання природного газу ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ» (податковий номер 41334204) не опосередковуються з їх реальним виконанням з наступних причин:

- відсутність фактичного підтвердження ланцюга з придбання природного газу;

- відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару);

- відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару".

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 21.01.2026 №0[телефон приховано] та №0[телефон приховано] від 21.01.2026, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки належними та допустимими доказами, та наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вказує, що ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон. Ця конституційна норма вимагає дотримуватися приписів Закону як підстави для вчинення суб`єктом владних повноважень активних дій. Закон, своєю чергою, визначає, описує, який юридичних факт чи їх сукупність повинні бути наявними для того, щоб у владного суб`єкта виникли повноваження діяти тим чи іншим чином. Будь-яка діяльність та будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності таких юридичних фактів, визначених законом, буде проявом свавільності.

Конструкція "в межах повноважень" у розумінні ст. 19 Конституції України стосується обсягу повноважень і вказує на необхідність суб`єкту владних повноважень діяти виключно в тих межах, на які їх уповноважили Конституція та закони України. Це означає, що суб`єктам владних повноважень заборонено вчиняти будь-які дії або приймати будь-які рішення, можливість вчинення чи прийняття яких прямо не передбачена в тексті закону для певного випадку. Будь-які такі рішення або дії будуть проявом свавільності.

"У спосіб" у тексті ч. 2 ст. 19 Конституції України вказує на те, що, по-перше, спосіб вчинення дій і прийняття рішень обов`язково має бути встановлений законом. Положення ч. 2 ст. 19 Конституції вимагає того, щоб і підстави вчинення дій та прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, і межі їхніх повноважень, і спосіб вчинення дій та прийняття рішень були або встановлені на конституційному рівні, або закріплені на рівні закону. По-друге, суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти й приймати рішення саме в такий спосіб, який передбачений законом, тобто неухильно дотримуватися визначеної на рівні закону процедури вчинення юридично значущих дій та прийняття обов`язкових для інших суб`єктів рішень. По-третє, суб`єкти владних повноважень не мають права вчиняти дії чи приймати рішення свавільно, тобто у спосіб, відмінний від того, який визначений законом.

Суд також звертає увагу на відсутність ієрархічного підпорядкування вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України. Жодна з них не є важливішою за іншу. Суб`єкти владних повноважень можуть діяти та приймати рішення виключно з дотримання усіх трьох із них одночасно. Таким чином, порушення владним суб`єктом визначеної законом процедури вчинення дій або прийняття рішень є настільки ж неприпустимим, як і вчинення ним дій (прийняття рішень) без уповноваження законом.

Також заслуговує й акцент положень Конституції України на необхідності визначення способу вчинення дій або прийняття рішень для суб`єкта владних повноважень (процедури їх вчинення) саме на рівні закону. Оскільки рішення або дії суб`єктів владних повноважень як органів публічної адміністрації прямо впливають на права та інтереси інших осіб, вимоги до процедури їх вчинення, які запобігають порушенням прав осіб та свавільності повинні бути встановлені саме законодавчим органом як органом представницької демократії як одна із передумов дотримання принципу верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи оцінку правомірності висновків акту перевірки, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, зазначає.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1. стаття 134 ПК України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1.).

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі - Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Отже, податковий кредит та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично підтвердженими належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність, це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У судовій практиці суду касаційної інстанції домінуючим є таке тлумачення цих норм у їх взаємозв`язку (ст. 44, пп. 14.1.36, 14.1.231 ст.14 ПК України та ст.ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV): будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) слід розцінювати як належні первинні документи лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичне здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути спрямованою на реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених вище приписів ПК України свідчать, що право платника податків на збільшення витрат обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності та підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», колегія суддів зазначає таке.

26.08.2021 між ТОВ "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено договір на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Відповідно до пункту 1.1 предметом вказаного договору є постачання природного газу у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний приймати газ та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами договору.

Передача природного газу здійснюється у точці виходу в мережі АТ "Укртрансгаз", згідно переліку ЕІС-код точок комерційного обліку споживача (пункт 1.2 договору).

27.08.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

01.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

25.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

28.10.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

25.11.2021 між "АГРО ЛОГІСТИКА УКРАЇНА" та ТОВ "Трансгазпром" укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Вищевказаними додатковими угодами, зокрема, встановлено об`єми постачання природного газу на кожен місяць.

У ході виконання вимог договору на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 та додаткових угод між сторонами підписувались акти прийому-передачі природного газу №742 від 30.09.2021 за вересень 2021 року, №823 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року, №918, 918, 920 від 30.11.2021 за листопад 2021 року, №983 від 31.12.2021 за грудень 2021 року та актами надання послуг №783 від 30.09.2021, №868 від 31.10.2021, №927 від 30.11.2021, №988 від 31.12.2021.

Оплата за поставлений товар проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями №61 від 30.09.2021, №515 від 03.11.2021, №513 від 01.11.2021, №6 від 21.01.2022, №5 від 19.01.2022.

Постачальник ТОВ "Трансгазпром" у зв`язку з виконанням договору про постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021 склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податкові накладні: №59 №43 від 30.09.2021, №36, 81 від 30.10.2021, №44 від 01.11.2021, №45 від 03.11.2021, №46, 47, 48, 70 від 30.11.2021, №48, 49 від 31.12.2021.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 "Правил постачання природного газу", підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу".

Пунктом 13 розділу 2 Правил постачання "Правил постачання природного газу", за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/ Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до умов пункту 1.4. договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021, підставою для постачання природного газу Споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газових мереж якого підключені об`єкти Споживача для набуття права на правомірний відбір природного газу до межі балансової належності об`єктів Споживача.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору визначено газорозподільчу організацію - Київоблгаз.

Між оператором ГРМ АТ "Оператор газорозподільної системи "КИЇВОБЛГАЗ" та споживачем ТОВ "Агро Логістика Україна" ЕІС код 56ХО0000Y6GRGP016, 01.01.2016 укладеного договір розподілу, шляхом підписання заяви-приєднання №09420Y6HGRP016 від 01.01.2016.

Згідно з додатком №4, який додається до заяви-приєднання в таблиці 2 зазначено газоспоживаюче обладнання в точках комерційного обліку - сушарки S428 (зерносушарки).

Виконання умов вказаного договору підтверджується актами приймання-передачі природного газу в яких зазначено номер маршрута переміщення газу (ЕІС код), марка номер лічильника, показ лічильника, обсяги спожитого газу, енергія спожитого газу №ОГ00077190 від 30.09.2021, №ОГ00080984 від 31.10.2021, №ОГ00083666 від 30.11.2021, №ОГ00086497 від 31.12.2021, №ОГ00090095 ВІД 31.01.2022.

Також на виконання вказаного договору складено акти наданих послуг про розподіл природного газу №ОГЯ81036588 від 30.09.2021, №ОГЯ81037856 від 31.10.2021, №ОГЯ81043772 від 30.11.2021, №ОГЯ81049294, №ОГЯ81049293 від 31.12.2021, №ОГЯ82001552 від 31.01.2022.

Обсяги спожитого газу згідно вказаних актів приймання-передачі газу відповідають обсягам газу визначеному в актах приймання-передачі складених до договору на постачання природного газу №88-GAS-2021 від 26.08.2021.

Оплата за надані послуги проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями №50 від 03.08.2021, №54 від 02.09.2021, №60 від 30.09.2021, №514 від 03.11.2021, №70 від 09.12.2021, №71 від 10.12.2021, №3 від 11.01.2022.

АТ "Оператор газорозподільної системи "КИЇВОБЛГАЗ" у зв`язку з наданням послуг з розподілу газу (потужність) склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податкові накладні: №2948 від 02.09.2021, №9732 від 30.09.2021, № 2980 від 03.11.2021, №11036 від 30.11.2021, №4002 від 10.12.2021, №11548 від 31.12.2021.

Як зазначив позивач у наданих ним до суду процесуальних документах, необхідністю укладення договору на постачання природного газу № 88-GAS-2021 від 26.08.2021, слугував укладений між ТОВ "Агро Логістика Україна" (орендодавець) та ТОВ "Кононівський елеватор" (орендар) договір оренди майна від 11.06.2021, відповідно до пункту 1.1 якого була передача у тимчасове володіння і користування майна, яке розташоване у Київській області, м. Яготин, вул. Поштова, 56-а: об`єкти нерухомості, інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи, інженерні споруди та іншу інфраструктуру у тому числі транспортні засоби , механізми та агрегати перелік яких наведено у Додатку до цього договору та Акті приймання-передачі майна , які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.4 вказаного договору, "Крім орендної плати, Орендар відшкодовує Орендодавцеві фактичні витрати за спожиті: електроенергію, природний газ, послуги зв`язку, водопостачання, послуги пов`язані з господарською діяльністю та ТМЦ".

На виконання умов вказаного договору, відповідно до Акту приймання-передачі майна від 01.06.2021, передано Орендарю майно згідно умов договору оренди.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти надання послуг, платіжні інструкції, податкові накладні, бухгалтерські довідки, договора складського зберігання.

Верховний Суд неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Досліджені під час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції первинні документи, складені за результатами господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», відповідають вимогам Закону № 996, при цьому колегія суддів вказує, що відсутність окремих реквізитів у первинних документах не спричиняє порушень вимог ч. 2 ст. 9 Закону № 996, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Посилання контролюючого органу на наявність рішень контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості: ТОВ «ТРАНСГАЗПРОМ», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі рішення самі по собі не доводять безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

А також враховує, що у межах спірних правовідносин усі виписані на користь позивача податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН.

Доводи контролюючого органу з приводу відсутності у контрагента позивача та контрагентів цього контрагента необхідної кількості основних засобів та необхідної кількості робітників, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі твердження ґрунтуються лише на «податковій інформації». Будь-якими інших доказів на підтвердження цього факту, ні до суду першої інстанції ні до апеляційної відповідачем не надано.

Зазначене узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, у рішеннях від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про безтоварність операцій позивача та його контрагентів, невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Також, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів наголошує на раніше наведених положеннях, а саме підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети), наведений у п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

На користь такого висновку свідчить й правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 23.07.2019 у справі № 802/2386/14-а та від 27 жовтня 2022 року у справі №140/2783/19.

Отже, не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, сам по собі позитивний баланс кожної конкретної роботи чи послуги не є обов`язковим, єдиним та достатнім складовим, який вказує на реальність чи нереальність такої операції.

Стосовно наявності певних досудових розслідувань та наявності ухвали слідчого судді, колегія суддів зазначає.

Зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110263683) вбачається, що наведений податковим органом витяг з цієї ухвали є лише позицією старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України, який звернувся до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201800[телефон приховано] від 20.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Дослідивши дані Єдиного державного реєстру судових рішень колегія суддів встановила, що за пошуком по номеру кримінального провадження та ідентифікаційних даних ТОВ «Трансгазпром» (код ЄДРПОУ 41334204), колегія суддів встановила відсутність згадок про цього контрагента в інших процесуальних документах судових органів.

Також колегія суддів враховує, що 21 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118299138), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ТОВ «Газенергопостач», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2019 року (справа №712/8871/19), у межах кримінального провадження №4201800[телефон приховано] від 20.11.2018 вказав, таке:

«Також слідчим не спростовані доводи адвоката про непред`явлення в рамках даного кримінального провадження підозри жодній особі.»

«З огляду на зазначене, з огляду на ту обставину, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна діє з 2019 року, тобто майже п`ять років, при цьому слідчим не підтверджено, що у рамках досудового розслідування здійснюються слідчі або процесуальні дії, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «Газенергопостач» належним йому майном на підставі зазначених обставин.».

Вирок по цьому кримінальному провадженню також відсутній.

Колегія суддів зауважує, що без обвинувального вироку суду існування таких кримінальних проваджень не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Усі докази підлягають оцінці сукупно.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 13.05.2021 в справі №822/3618/17 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370, від 13 березня 2018 року по справі № 826/13582/13-а, від 27 березня 2018 року по справі № 816/809/17.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, як таких, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та відсутність підстав для її задоволення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року по справі №440/4265/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 13.11.2026.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141487594 Другий апеляційний адміністративний суд
09.11.2026 Постанова № 141487503 Другий апеляційний адміністративний суд
09.11.2026 Постанова № 141371521 Другий апеляційний адміністративний суд
09.11.2026 Постанова № 141371519 Другий апеляційний адміністративний суд
21.10.2026 Ухвала № 140807115 Другий апеляційний адміністративний суд
21.10.2026 Ухвала № 140807105 Другий апеляційний адміністративний суд
15.10.2026 Ухвала № 140629642 Другий апеляційний адміністративний суд
15.10.2026 Ухвала № 140629638 Другий апеляційний адміністративний суд
15.10.2026 Ухвала № 140629636 Другий апеляційний адміністративний суд
15.10.2026 Ухвала № 140629633 Другий апеляційний адміністративний суд
25.09.2026 Ухвала № 140083823 Другий апеляційний адміністративний суд
25.09.2026 Ухвала № 140083822 Другий апеляційний адміністративний суд
09.09.2026 Рішення № 139599780 Полтавський окружний адміністративний суд
31.08.2026 Ухвала № 139341081 Полтавський окружний адміністративний суд
25.08.2026 Рішення № 139271120 Полтавський окружний адміністративний суд
25.08.2026 Рішення № 139271118 Полтавський окружний адміністративний суд
08.07.2026 Ухвала № 138055056 Полтавський окружний адміністративний суд
08.07.2026 Ухвала № 138055002 Полтавський окружний адміністративний суд
13.04.2026 Ухвала № 135658680 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 22868414. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг