Судові рішення

Ухвала № 141487488 у справі № 520/3368/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 520/3368/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Чалий І.С.

Справа№ 520/3368/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяЧалий І.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487488

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

13 листопада 2026 р. Справа № 520/3368/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 520/3368/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 13.01.2026 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 13.01.2026 , виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 13.01.2026 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 13.01.2026, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 520/3368/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 зупинено провадження у справі № 520/3368/26 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 520/3368/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/401/26.

Від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обгрунтовано тим, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025 по 17.06.2026, що охоплює спірний період з 19.06.2025 по 30.01.2026, діяла первинна редакція п. 4 постанови № 704. Тобто з 18.06.2025 по 17.06.2026 грошове забезпечення військовослужбовців розраховується з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, зокрема у межах спірних правовідносин за Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" - 3028, 00грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік - 3328,00 грн.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 236 КАС України визначені підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Отже, наведені положення процесуального закону свідчать про те, що зупинення провадження у справі з підстав, визначених пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України, є правом суду, яке реалізується ним з урахуванням установлених обставин справи, зокрема, наявності перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку, та необхідності врахування правових висновків, які можуть бути сформовані палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду за результатами такого перегляду. При цьому вирішення питання про зупинення провадження належить до процесуальної дискреції суду та здійснюється ним з огляду на конкретні обставини справи.

З матеріалів справи встановлено, що предметом даного спору є правомірність дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 19.05.2023 та з 19.06.2025 по 13.01.2026 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Разом із тим, суд бере до уваги, що законність постанови Кабінету Міністрів України № 481 була предметом судового розгляду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.

Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 зазначив, що нормативно-правовий акт, на відміну від індивідуального акта, у разі визнання його протиправним втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Такий підхід спрямований, зокрема, на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання.

Отже, з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 настали передбачені частиною другою статті 265 КАС України наслідки визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481, яким передбачалося застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Водночас, постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Відтак, колегія суддів враховує, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 скасовано судові рішення, якими пункт 2 постанови КМУ № 481 визнано протиправним та нечинним, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Отже, зазначені положення Постанови № 481 на момент розгляду даної справи є чинними.

При цьому, предметом розгляду у справі № 240/401/26 є питання правомірності застосування п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, здійснюється обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Так, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 року у справі № 420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року) редакції Постанови № 704.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Враховуючи наведене касаційний суд констатував, що мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, у період чинності згаданої постанови з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року.

Наведене свідчить про те, що, незважаючи на відмінність предметів заявлених позовних вимог, спірні правовідносини у справі, що розглядається, та у справі № 240/401/26 мають спільний правовий аспект, який полягає у застосуванні положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 481, під час визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовців.

При цьому, зі змісту судового рішення Верховного Суду від 22.05.2026 вбачається, що передача справи № 240/401/26 на розгляд об`єднаної палати зумовлена необхідністю усунення розбіжностей у правозастосовчій практиці судових палат Верховного Суду та формування єдиного підходу до застосування відповідних положень законодавства.

Таким чином, вирішення даного спору безпосередньо пов`язане із застосуванням положень пункту 4 Постанови № 704 з урахуванням змін, внесених Постановою № 481, що свідчить про значення правових висновків, які будуть сформовані об`єднаною палатою Верховного Суду у справі № 240/401/26, для правильного вирішення цієї справи.

За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що на цей час обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі, не усунуті, оскільки судове рішення за результатами касаційного перегляду справи № 240/401/26 не прийняте.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 237 КАС України, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення провадження у справі на цей час відсутні, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі № 520/3368/26 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 237, 325, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі 520/3368/26.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Чалий І.С.

Судді (підпис) (підпис) Семененко М.О. Подобайло З.Г.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.06.2026 Ухвала № 137822670 Другий апеляційний адміністративний суд
30.06.2026 Ухвала № 137822660 Другий апеляційний адміністративний суд
19.05.2026 Ухвала № 136635342 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
19.05.2026 Ухвала № 136635340 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
04.05.2026 Рішення № 136210540 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
25.02.2026 Ухвала № 134358629 без тексту Харківський окружний адміністративний суд