Судові рішення

Постанова № 141487599 у справі № 520/22244/26 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 520/22244/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Перцова Т.С.

Справа№ 520/22244/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяПерцова Т.С.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487599

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 р. Справа № 520/22244/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 21.09.26 по справі № 520/22244/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом - ГУНП в Харківській області, відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1260 від 17 вересня 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 554 о/с від 23 вересня 2025 року «Про особовий склад», яким реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 /0080829/, молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП в Харківській області, з 23 вересня 2025 року;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 /0080829/, молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП в Харківській області з 24 вересня 2025 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП в Харківській області з 24 вересня 2025 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі № 520/22244/26 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

10.08.2026 позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 554 о/с від 23 вересня 2025 року «Про особовий склад» (далі - Наказ № 554 о/с), яким реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, у зв`язку з чим, відповідачу було направлено адвокатський запит з проханням надати належним чином завірену копію Наказу № 554 о/с, яка надійшла на електронну адресу адвоката 26.06.2026.

Разом з тим, у період з 23.06.2026 по 09.07.2026 адвокат ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», у зв`язку з чим, фізично ознайомився з наданою ГУНП в Харківській області відповіддю лише 10.07.2026, що зумовило направлення адміністративного позову 24.07.2026 та свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, просив поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 по справі № 520/22244/26 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задоволено.

Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

31.08.2026 відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що позивачем пропущено 15 - денний строк звернення до суду, встановлений приписами частини 4 статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), оскільки 17.09.2025 ОСОБА_1 особисто підписав аркуш ознайомлення з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1260 від 17 вересня 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » (далі - Наказ № 1260), а у вересні та жовтні 2025 року отримав повний розрахунок при звільненні, що беззаперечно свідчить про обізнаність позивача з обставинами його звільнення зі служби.

Стверджував, що 23.09.2025 Управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області направило на адресу позивача письмове повідомлення про його звільнення разом з копією Наказу № 554 о/с та пропозицією прибути до Управління для отримання документів, однак ОСОБА_1 проігнорував вказане поштове відправлення, що свідчить про виключно суб`єктивну недобросовісну поведінку позивача та не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 по справі № 520/22244/26 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.

Надано позивачу термін - не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у визначений термін.

Роз`яснено позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд продовжує розгляд справи. У разі, якщо позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.

14.09.2026 позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1260 від 17 вересня 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » - залишити без розгляду.

В частині інших позовних вимог поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Поновити провадження у справі № 520/22244/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та продовжити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування поданої заяви наполягав, що позивач не був ознайомлений з наказом № 554 о/с, а пропуск строку звернення до суду з позовом про його оскарження був зумовлений направленням запиту на отримання спірного наказу та тривалим перебуванням представника позивача на лікуванні.

Зауважив, що позов було подано до суду у 14-денний строк після виписки адвоката із закладу охорони здоров`я, що свідчить про наявність поважних причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 по справі № 520/22244/26 визнано неповажними причини, вказані у заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невмотивованість, необґрунтованість та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 по справі № 520/22244/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, переконував, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом був зумовлений виключно обставинами несвоєчасного ознайомлення позивача з Наказом № 554 о/с та перебуванням представника позивача на лікуванні у період з 23.06.2026 по 09.07.2026, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Враховуючи те, що позов було подано у 14-денний строк з дати виписки адвоката з медичного закладу, наполягав, що строк звернення до суду з цим позовом пропущено з поважних причин та суд мав поновити такий строк.

В іншій частині зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту заяв про поновлення строку звернення до суду, поданих до суду першої інстанції.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити повністю, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 по справі №520/22244/26 - залишити без змін.

В обґрунтування відзиву стверджував, що обставини особистого підписання позивачем аркушу ознайомлення з Наказом № 1260, отримання повного розрахунку при звільненні на банківську картку, направлення 23.09.2025 відповідачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні разом з витягом з Наказу № 554 о/с беззаперечно підтверджують, що позивач знав про факт свого звільнення та припинення службових відносин, однак з незрозумілих причин зволікав з поданням позову до суду протягом 9 місяців, що не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Окремо повідомив, що після звільнення позивача, ГУНП в Харківській області зверталося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості предметів однострою в межах справи № 520/28179/25, за наслідками розгляду якого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 позов ГУНП в Харківській області задоволено, а на підставі виконавчого листа від 03.03.2026 у виконавчому провадженні № 80503108 з позивача 16.03.2026 стягнуто 8528,42 грн, що підтверджується статусом ВП «Завершено» в АСВП та відомостями Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП.

Наполягав, що дані факти беззаперечно доводять, що позивач тривалий час достеменно був обізнаний про факт свого звільнення та правові наслідки Наказу № 544 о/с, проте, пропустив встановлений статтею 31 Дисциплінарного статуту 15 денний строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржує, зокрема, Наказ № 1260.

Відповідно до аркуша ознайомлення з наказом ГУНП в Харківській області від 17.09.2025 № 1260 позивач ознайомився з вказаним наказом 17.09.2025, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на даному аркуші.

Даний адміністративний позов подано через систему "Електронний суд" 24.07.2026, тобто з пропуском 15-денного строку звернення до суду, визначеного статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом № 544 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби.

З програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2025 ГУНП в Харківській області звернулося до суду із позовом про стягнення вартості вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 8528,42 грн(справа № 520/28179/25).

22.10.2025 на адресу ОСОБА_1 направлено позовну заяву з додатками, що підтверджується накладною «Укрпошта» № 6116500218789 (опис вкладення ф. 107 від 22.10.2025).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 520/28179/25 позов Головного управління Національної поліції задоволено.

На підставі виконавчого листа від 03.03.2026 у виконавчому провадженні № 80503108 з ОСОБА_1 16.03.2026 стягнуто 8528,42 грн, що підтверджується статусом ВП «Завершено» в АСВП та відомостями Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції (лист УФБЗО від 11.09.2026 № 300474-2026 та виписка з рахунка за 16.03.2026).

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач щонайменше з березня 2026 року достеменно знав про факт свого звільнення та правові наслідки Наказу № 544 о/с, проте, до суду з цим позовом звернувся лише 24.07.2026, тобто з пропуском 15 денного строку звернення до суду, встановленого приписами статті 31 Дисциплінарного статуту, не зазначивши причин, що були об`єктивно непереборними, пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, проходження служби в поліції врегульоване спеціальними законами - Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) та Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний Статут, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Колегією суддів зазначає, що оскільки предметом спору є оскарження наказів ГУНП в Харківській області № 1260 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 », № 554 о/с, яким реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби (служби в поліції).

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За визначенням, наведеним у частині 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, частиною 4 статті 31 Дисциплінарного Статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного Статуту визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.

При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Статут, яким передбачено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.

Колегія суддів зауважує, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина 2 статті 77 Закону № 580-VIII).

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у даній справі підлягає застосуванню абзац 2 частини 4 статті 31 Статуту, яким передбачено 15-денний строк звернення до суду з позовом про оскарження дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який відраховується з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Позивачем не заперечуються обставини його ознайомлення з Наказом № 1260 17.09.2025, що також підтверджується наявним у матеріалах справи аркушем ознайомлення з власноручним підписом ОСОБА_1 (том 1, а. с. 120).

Водночас, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив, що з Наказом № 554 о/с позивач ознайомився лише 10.07.2026 після отримання відповіді на адвокатський запит та завершення лікування адвоката позивача.

Слід зауважити, що Наказом № 554 о/с реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача Наказом № 1260, з яким останній був ознайомлений 17.09.2025, відтак мав усвідомлювати наслідки прийняття відповідачем такого акту.

З наявної в матеріалах справи копії Наказу № 554 о/с дійсно не вбачається відмітка про ознайомлення позивача з цим документом, водночас, слід зазначити, що відповідно до вимог частини 2 статті 30 Дисциплінарного статуту поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2025 Управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області за вихідним № 225913-2025 засобами поштового зв`язку направило на адресу проживання позивача ( АДРЕСА_2 , яка ним вказана у позовній заяві, тобто підтверджена) письмове повідомлення за підписом начальника УКЗ полковника поліції Олега Перекреста.

У вказаному документі УКЗ ГУНП не лише сповістило ОСОБА_1 про його звільнення зі служби з 23.09.2025 на підставі Наказу № 554 о/с, а і роз`яснило йому вимоги статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обов`язку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльністю.

Повідомлення також містило пропозицію прибути до управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області для отримання документів.

До повідомлення було додано витяг із Наказу № 554 о/с.

Факт відправлення цього повідомлення разом із витягом з наказу 24.09.2025 о 10:45:57 підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком АТ "УКРПОШТА" за номером 6116500197838.

Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 30 Дисциплінарного статуту ОСОБА_1 вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення № 554 о/с 29.09.2025 (після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком), а відтак, 15 - денний строк звернення до суду з цим позовом сплив 14.10.2025, однак позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду лише 24.07.2026, тобто через 9 місяців, що свідчить про недотримання ОСОБА_1 строку, визначеного абзацом 2 частини 4 статті 31 Статуту.

Колегія суддів зазначає, що той факт, що на адвокатський запит позивач отримав відповідь 26.06.2026 та ознайомився з наказом Наказом № 554 о/с 10.07.2026 після завершення лікування адвокатом, не змінює часу, з якого позивач повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 по справі № 200/189/23.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 10.10.2024 по справі № 520/4539/24 у подібних правовідносинах дійшов висновку, що звернення позивача до адвоката за наданням правової допомоги та не ознайомлення із матеріалами службового розслідування позивачем, чи його представником, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатися чи дізнався про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а може свідчити про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку на звернення до суду.

Верховний Суд зазначав, що позивач чи його представник міг звернутися до суду із цим позовом вчасно та заявити клопотання про витребування у відповідача матеріалів службового розслідування; окрім того, отримавши відповідні докази вже після подання позовної заяви, позивач вправі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо. Наведені позивачем у справі № 520/4539/24 підстави пропуску строку звернення до суду, на переконання Суду, мали суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з вказаним позовом у встановлені строки.

Колегія суддів враховує, що після ознайомлення 17.09.2025 з Наказом № 1260 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » позивач мав усвідомлювати, що відповідачем буде реалізовано вказане дисциплінарне стягнення шляхом видання наказу по особовому складу «Про звільнення» та не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовом про його оскарження.

При цьому, в силу частини 1 статті 80 КАС України, у разі неможливості самостійно надати докази, був вправі подати клопотання про витребування доказів судом, а відповідач, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, як суб`єкт владних повноважень повинен був подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, зокрема Наказ № 554 о/с.

У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Слід відмітити, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.

Разом з цим, у цій справі позивач не обґрунтував існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання для звернення до суду із цим позовом, від дати ознайомлення з Наказом № 1260 (17.09.2025) та з Наказом № 554 о/с (29.09.2025) до дати направлення позовної заяви до суду (24.07.2026).

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2025 року справі № 580/2282/23 зазначив, що триваюча пасивна поведінка, з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Однак, будь-яких об`єктивних перешкод щодо неможливості своєчасно (у межах 15-денного строку) звернутися за захистом своїх порушених прав до суду позивач не наводить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені позивачем обставини не ознайомлення його з Наказом № 554 о/с до 10.07.2026 є спростованими та не доводять поважності причин зволікання зі зверненням до суду у 15-денний строк як після 17.09.2025 (дня ознайомлення ОСОБА_1 з Наказом № № 1260) так і після 29.09.2025 (після спливу чотирьох календарних днів з дня відправлення поштовим зв`язком Наказу № 554 о/с).

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, у тому числі процесуальних строків її подачі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що отримання на адвокатський запит відповіді 26.06.2026 та ознайомлення адвокатом з наказом Наказом № 554 о/с 10.07.2026, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

За вищенаведених обставин, оскільки ОСОБА_1 пропущено 15-денний строк звернення до суду з цим позовом, не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до позовної заяви положень частин 3, 4 статті 123 КАС України та відповідно залишення такої позовної заяви без розгляду.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 по справі № 520/22244/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.10.2026 Ухвала № 140893885 Другий апеляційний адміністративний суд
13.10.2026 Ухвала № 140597732 Другий апеляційний адміністративний суд
21.09.2026 Ухвала № 139914406 Харківський окружний адміністративний суд
08.09.2026 Ухвала № 139562521 Харківський окружний адміністративний суд
08.09.2026 Ухвала № 139561464 Харківський окружний адміністративний суд
14.08.2026 Ухвала № 139000336 Харківський окружний адміністративний суд
14.08.2026 Ухвала № 139000235 Харківський окружний адміністративний суд
29.07.2026 Ухвала № 138619566 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40108599. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг