Судові рішення

Постанова № 141487775 у справі № 320/41661/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 320/41661/25 (категорія «Осіб, звільнених з публічної служби»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Кравченко Євген Дмитрович.

Справа№ 320/41661/25
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяКравченко Євген Дмитрович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з публічної служби
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487775

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41661/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відсоткового зменшення з 72% до 70% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 20.02.2025;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 72%, з 20.02.2025;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове забезпечення судді у відставці у розмірі 72%, з 20.02.2025;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 72%, з 20.02.2025 з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що величина відсоткового значення довічного грошового утримання, яка складає 72% суддівської винагороди не підлягає зменшенню, оскільки її визначено із урахуванням стажу роботи на посаді судді на момент призначення довічного грошового утримання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо відсоткового зменшення з 72% до 70% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) з 20.02.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) провести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 72% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду апеляційної інстанції від позивача не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що рішенням Вищої ради правосуддя від 29.10.2024 № 3150/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв?язку з поданням заяви про відставку.

Станом на дату ухвалення рішення про звільнення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 33 роки 08 місяців 07 дні.

12.11.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення довічного грошового утримання.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.11.2024 № 262540017357, ОСОБА_1 з 12.11.2024 призначено довічне грошове утримання у розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Однак, до стажу роботи на посаді судді пенсійним органом не зараховано стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, однак не враховано половину строку навчання.

У грудні 2024 року позивач звернулась з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду (справа № 320/60345/24) щодо незарахування до стажу судді половини строку навчання за денною формою у Київському університеті імені Тараса Шевченка з 01.09.1988 по 12.06.1993 - 02 роки 04 місяці 21 день.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 по справі № 320/60345/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026, позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 4 місяці 21 день) та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (4 місяці 24 дні);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 06.11.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаного спеціального стажу та з урахуванням виплачених сум;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.11.2024.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

20.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зменшило довічне грошове утримання судді з 72% до 70% суддівської винагороди судді.

Таке обчислення довічного грошового утримання ОСОБА_1 вважає протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного правового регулювання, а також має своїм наслідком позбавлення права позивача на отримання довічного грошового забезпечення у розмірі призначеного з 12.11.2024.

25.07.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із запитом щодо надання інформації відсоткового зменшення грошового забезпечення судді у відставці.

Листом від 25.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про те, що під час призначення щомісячного довічного грошового утримання період роботи з 12.07.1993 по 07.12.1993 на посаді консультанта Ватутінського районного суду було безпідставно враховано до суддівського стажу роботи. Тому, Головним управлінням приведено у відповідність до вимог чинного законодавства розрахунок довічного грошового утримання, а саме змінено дату права з 12.11.2024 на 06.11.2024 та перераховано суддівський стаж, що призвело до зміни відсотків розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку (72% на 70%) та до переплати щомісячного довічного грошового утримання.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України № 1402-VІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим, частиною 2 цієї статті прямо передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Необхідність зарахування до суддівського стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, підтверджується також постановами Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/537/19, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19 та постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 560/499/19.

Відповідно частин першої, третьої - четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

За приписами частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Відтак, на час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Наведена норма неконституційною не визнавалась.

Водночас, питання визначення розміру довічного грошового утримання позивача було предметом розгляду у справі № 320/60345/24.

Так, відповідним судовим рішенням, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026, визначено, що незарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою, є протиправним, та, відповідно, зобов`язано відповідача зарахувати такий стаж (02 роки 04 місяці 21 день з 01.09.1988 по 12.06.1993).

Відтак, загальний стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 33 роки 08 місяців 07 днів, стаж безпосередньої роботи на посаді судді - 20 років.

Як вже було зазначено вище, чинним Законом № 1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII);

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч.ч. 3, 4 ст.135 Закону № 1402-VIII).

Враховуючи положення ч.2 ст.142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (20 років), щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 72 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 22% - збільшення за кожен рік на посаді судді понад 20 років).

При цьому суд зазначає, що визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону № 1402-VIII, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону, чинного на час виходу судді у відставку.

З огляду на викладене доводи відповідача про відсутність підстав для розрахунку довічного утримання позивача в розмірі 72% суддівської винагороди судді є необґрунтованими.

Таким чином, дії відповідача щодо встановлення 70% розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді під час прийняття рішення про перерахунок довічного утримання позивача є протиправними.

У зв`язку з цим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що з урахуванням стажу позивача його щомісячне довічне грошове утримання становить 72 % суддівської винагороди.

Водночас, як вірно встановлено судом, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача виплачувати позивачу грошове утримання носить майбутній характер, тобто спрямована на захист прав, які ще не є порушеними, у зв`язку із чим наразі захисту та поновленню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Крім того, судова колегія зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а тому колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 по справі № 320/41661/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.11.2026 Ухвала № 141167703 Шостий апеляційний адміністративний суд
28.05.2026 Ухвала № 136922127 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
20.04.2026 Рішення № 135853044 без тексту Київський окружний адміністративний суд
22.08.2025 Ухвала № 129725317 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42098368. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг