Судові рішення

Постанова № 141487889 у справі № 140/6348/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 140/6348/25 (категорія «Податку на доходи фізичних осіб»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Заверуха Олег Богданович.

Справа№ 140/6348/25
СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
СуддяЗаверуха Олег Богданович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на доходи фізичних осіб
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487889

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Львів Справа № 140/6348/25 пров. № А/857/33875/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області та ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції - Дмитрук В.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просила: визнати протиправною відмову щодо нарахування податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік; зобов`язати нарахувати податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що нею було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік №65934 від 31.12.2024, як особи, що заявляє право на податкову знижку. Вказує, що до податкової знижки включено витрати на загальну суму 8 550,00 грн, в т.ч. 1 750,00 грн за навчання в Луцькій музичній школі №3 та 6 800,00 грн - платні послуги відвідування басейну (згідно наданих копій квитанцій про сплату) на користь Комунального закладу «Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву плавання Луцької міської ради». За результатами камеральної перевірки, на підставі документів доданих до декларації, встановлено, що нею до податкової знижки включено понесені витрати, зокрема, на оплату послуг з відвідування басейну дітей на загальну суму 6 800,00 грн. та за навчання в Луцькій музичній школі № 3 на загальну суму 1 750,00 грн, водночас, надання таких послуг документально не підтверджено договором. Посилається на протиправність дій податкового органу щодо відмови у нарахуванні податкової знижки згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Волинській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області повторно розглянути питання правомірності включення ОСОБА_1 до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем невмотивовано не надано контролюючому органу договір про навчання/надання освітньої послуги в КЗ «Луцька музична школа №3», а отже декларантом не підтверджено понесення витрат для цілей здобуття освіти відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України. Відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України копії договорів подаються лише «за їх наявності», тому їх обов`язковість для підтвердження права на податкову знижку законом не передбачена. До декларації позивач долучила платіжні документи, які підтверджують фактичну оплату послуг. Відомості з ЄДР підтверджують, що КЗ «Луцька музична школа №3» та КЗ «СДЮСШОР плавання Луцької міської ради» є закладами позашкільної освіти з основними видами діяльності за КВЕД 85.52 та 85.51. Статуту спортивної школи, який би передбачав обов`язкове укладення договору, відповідач суду не надав. Водночас суд першої інстанції відхилив доводи позивача про порушення її права на участь у розгляді заперечення, оскільки лист-запрошення надіслано рекомендованим листом за її адресою і він вважається належно врученим. Суд першої інстанції визнав відмову у нарахуванні податкової знижки протиправною. Оскільки вирішення питання про включення витрат до знижки належить до повноважень податкового органу, суд першої інстанції зобов`язав ГУ ДПС у Волинській області повторно розглянути це питання з урахуванням правової оцінки суду, а в решті позовних вимог відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводів контролюючого органу про те, що для підтвердження витрат на здобуття освіти відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України потрібен не лише документ про факт оплати (квитанція, платіжне доручення, фіскальний чек тощо). Вказує, що платник має підтвердити і правову підставу таких витрат, зокрема їх розмір та строки сплати. Вважає, що таку підставу має підтверджувати договір, у якому визначено заклад освіти, здобувача освіти та особу, яка здійснює оплату, з обов`язковим зазначенням прізвища, імені та по батькові дитини.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким: адміністративний позов задовольнити повністю; визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Волинській області у наданні податкової знижки за витратами на навчання дітей у комунальному закладі «Луцька музична школа №3»; зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області нарахувати ОСОБА_1 податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, включивши вищезазначені витрати до податкової знижки у поданій податковій декларації за 2023 рік.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України не містить імперативної вимоги про обов`язкове подання договору: його копія надається лише «за наявності», а понесені витрати підтверджуються платіжними документами. Вказує, що подані нею квитанції ідентифікують платника, суму, період та призначення платежу, тож вартість і строки оплати навчання доведено без договору. Зауважує, що суд першої інстанції помилково ототожнив наявність типової форми договору та положень статуту музичної школи із фактом укладення письмового договору саме з нею.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України наявний у платника договір має бути поданий для підтвердження права на податкову знижку. Пунктами 6.5- 6.7 Статуту КЗ «Луцька музична школа №3» передбачено обов`язкове укладення договору, тому такий договір мав бути у позивача як особи, що здійснює оплату, і вона повинна була надати його контролюючому органу. Наголошує, що прийняття рішення про нарахування податкової знижки є його дискреційним повноваженням, а тому суд не може зобов`язати його нарахувати знижку.

Позивачем подано заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що п. 6.5 Статуту КЗ «Луцька музична школа №3» має відсилочний характер («відповідно до законодавства»), а законодавство не вимагає обов`язкового укладення договору при здобутті позашкільної освіти. Тому, вважає, що висновок відповідача про обов`язковість договору є некоректним. Також наголошує, що за ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення покладено на відповідача, однак він не надав доказів укладення договору між нею та музичною школою.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік №65934 від 31.12.2024, як особи, що заявляє право на податкову знижку.

До податкової знижки включено витрати на загальну суму 8 550,00 грн, в т.ч. 1 750,00 грн за навчання в Луцькій музичній школі №3 та 6 800,00 грн - платні послуги відвідування басейну (згідно наданих копій квитанцій про сплату) на користь Комунального закладу «Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву плавання Луцької міської ради».

За результатами камеральної перевірки, на підставі документів доданих до декларації, встановлено, що ОСОБА_1 до податкової знижки включено витрати понесені нею, зокрема, на оплату послуг з відвідування басейну дітей на загальну суму 6 800,00 грн. та за навчання в Луцькій музичній школі №3 на загальну суму 1 750,00 грн. Водночас, надання таких послуг документально не підтверджено договором.

Платнику направлено акт камеральної перевірки №2999/03-20-24-06-05 від 29.01.2025 року щодо питання правомірності включення до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, який отримано 04.02.2025.

ОСОБА_1 не погодилась з висновками, викладеними в акті камеральної перевірки №2999/03-20-24-06-05 від 29.01.2025, тому подала заперечення на акт камеральної перевірки.

Відповідно до наданого заперечення на акт камеральної перевірки №2999/03-20-24- 06-05 від 29.01.2025 позивач вважає, що вона надала копії всіх наявних документів, в т.ч і квитанцій, в яких чітко зазначено вся необхідна інформація, яка дозволяє ідентифікувати в т.ч. і платника, вартість та призначення платежу, які надають право на включення заявником вказаних витрат до податкової знижки та свідчать про укладення договору в усній формі.

Листом №3010/6/03-20-24-06 від 19.02.2025 ГУ ДПС у Волинській області було запрошено позивача на розгляд заперечення, яке мало відбутися 26.02.2025 о 09 год. 15хв. Проте, даний лист вручений позивачу лише 27.02.2025, чим позивач вважає порушено його право на захист під час розгляду заперечення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині: визнання протиправною відмови Головного управління ДПС у Волинській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік; зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області повторно розглянути питання правомірності включення ОСОБА_1 до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів частково погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 та пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.

Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Пунктом 166.4 ст. 166 ПК України встановлено обмеження права на нарахування податкової знижки.

Згідно з п. 166.4 ст. 166 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку в паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшеної з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Пунктами 179.1, 179.5 ст. 179 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 179.8 ст. 179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім`ї першого ступеня споріднення та/або особою, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім`ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір`ю, батьком-вихователем, матір`ю-вихователькою.

З матеріалів справи слідує, що податковий орган відмовив у включенні до складу податкової знижки суми грошових коштів на оплату послуг з відвідування басейну дітьми на загальну суму 6 800,00 грн та за навчання в Луцькій музичній школі №3 на загальну суму 1 750,00 грн через неподання декларантом копії договору про надання освітніх послуг.

Як підтверджується матеріалами справи, діти позивача ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) відвідують позашкільні заклади освіти, а саме: Комунальний заклад «Луцька музична школа №3» та Комунальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради».

Комунальний заклад «Луцька музична школа №3» та Комунальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради» є закладами позашкільної освіти та надають послуги з неформальної освіти згідно із Законом України «Про позашкільну освіту». Засновником вищевказаних закладів є Луцька міська рада.

Основним видом діяльності Комунального закладу «Луцька музична школа №3» згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) є код 85.52 «Освіта у сфері культури». Основним видом діяльності Комунального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради» згідно з КВЕД є код 85.51 «Освіта у сфері спорту та відпочинку». Це підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наданих з декларацією документів вищезгадані заклади надають послуги саме з позашкільної освіти, і згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами їх економічної діяльності є саме освітня діяльність за класами КВЕД 85.51 та 85.52.

Позивач не надала податковому органу копій договорів, укладених із закладами освіти.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що норма пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України передбачає, що такі договори можуть бути надані за їх наявності. Таким чином, обов`язковість подання договорів не передбачена.

Позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі вказує, що у неї відсутні відповідні договори із навчальними закладами, відтак, у неї відсутній обов`язок їх подання для отримання податкової знижки.

Разом з тим, копії платіжних документів та підтвердження оплати наданих закладами послуг, а також виписки з ЄДР з відповідними видами діяльності наявні в матеріалах справи та надавались відповідачу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що подані позивачем квитанції ідентифікують платника, суму, період та призначення платежу, підтверджують вартість і строки оплати навчання.

У призначеннях платежу чітко вказаний викладач (щодо музичної школи) або тренер-викладач (щодо школи Олімпійського резерву плавання).

Таким чином, надані квитанції є належними доказами в розумінні ст.166 ПК України, які надають право на включення вказаних витрат до податкової знижки

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною відмови щодо нарахування податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Натомість, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача повторно розглянути питання правомірності включення ОСОБА_1 до податкової знижки витрат у зменшення оподатковуваного доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Додатку до Рекомендацій №R(80)2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів означає повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найбільш відповідним за даних обставин.

У спірному випадку «дискреційні повноваження» полягають в тому, що відповідач, розглянувши документи, може: а) надати податкову знижку; б) відмовити у праві на податкову знижку за наявності законних підстав для цього.

Суд не здійснює замість адміністративного органу певні повноваження, він зобов`язує адміністративний орган самостійно здійснити повноваження, передбачені законом за умови обмеження свободи розсуду.

Виходячи з основоположного завдання адміністративного судочинства (захисту прав та інтересів від порушень з боку органів державної влади), керуючись ст.245 КАС України суд може зобов`язати відповідача вчинити певні дії, може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, оскільки подані позивачем документи підтверджують право позивача на податкову знижку, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області нарахувати ОСОБА_1 податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № SK78-8L36-4EEE від 10 червня 2025 року сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн.

Також, із матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № 5073-1124-2534-9927 від 12 серпня 2025 року сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 грн 50 коп.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області 3027,70 грн судового збору.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 140/6348/25 скасувати в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області повторно розглянути питання правомірності включення ОСОБА_1 до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а також в частині стягнення судового збору, та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області нарахувати ОСОБА_1 податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43027, ЄДРПОУ 44106679) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги в розмірі 3027 гривень 70 коп. (три тисячі двадцять сім гривень 70 копійок).

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141487886 Восьмий апеляційний адміністративний суд
06.11.2025 Ухвала № 131593621 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
06.11.2025 Ухвала № 131593619 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
14.07.2025 Рішення № 128824270 без тексту Волинський окружний адміністративний суд
12.06.2025 Ухвала № 128109137 без тексту Волинський окружний адміністративний суд