Судові рішення

Рішення № 141488934 у справі № 205/10254/26 від 27.10.2026

Рішення від 27.10.2026 у цивільній справі № 205/10254/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра, суддя Мовчан Д. В.

Справа№ 205/10254/26
СудНовокодацький районний суд міста Дніпра
СуддяМовчан Д. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141488934

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер 205/10254/26

Номер провадження2/205/5941/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 22.10.2021 року по 27.02.2025 року. Від спільного подружнього життя сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.03.2026 року у справі № 205/2146/26 присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки відповідач добровільно аліменти не сплачував, позивач, отримавши в суді виконавчий лист, подала його до органу державної виконавчої служби. Постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.07.2026 року відкрито виконавче провадження ВП № 81619324.

Позивач посилається на те, що відповідач був проінформований про обов`язок сплачувати аліменти та існування виконавчого провадження, проте належним чином свого обов`язку не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно з довідкою-розрахунком головного державного виконавця Ірини Тараш від 05.08.2026 року № 22.18/9-19195 за виконавчим провадженням ВП № 81619324 заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з 17.02.2026 року по 31.07.2026 року станом на 31.07.2026 року становить 33 452 грн. 76 коп. Відомості про сплату аліментів за зазначений період у довідці-розрахунку відсутні.

За розрахунком позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно становить 22 740 грн. 58 коп. Зазначену суму визначено окремо за кожним щомісячним платежем з урахуванням суми заборгованості та кількості днів прострочення, при цьому пеню за платежами за лютий, березень та квітень 2026 року позивач обмежила розміром відповідної місячної заборгованості.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно у розмірі 22 740 грн. 58 коп.

Відповідач у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Розгляд справи за відсутності учасників справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. Такий учасник справи у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року вирішено у задоволенні клопотання позивача про проведення відкритого судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовити.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.10.2021 року по 27.02.2025 року.

Судом встановлено, що сторони від спільного подружнього життя мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.10.2024 року.

Судом також встановлено, що заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.03.2026 року у справі № 205/2146/26 присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.07.2026 року відкрито виконавче провадження ВП № 81619324 з примусового виконання виконавчого листа № 205/2146/26, виданого 17.06.2026 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зазначеному розмірі.

Відповідно до довідки-розрахунку головного державного виконавця зазначеного відділу Ірини Тараш від 05.08.2026 року № 22.18/9-19195 заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з 17.02.2026 року по 31.07.2026 року станом на 31.07.2026 року визначена у розмірі 33 452 грн. 76 коп.

Зазначена довідка-розрахунок містить відомості про нарахування аліментів за лютий 2026 року у розмірі 2 846 грн. 51 коп., за березень, квітень, травень, червень та липень 2026 року - по 6 121 грн. 25 коп. щомісячно. У графі щодо сплати аліментів за кожний із зазначених періодів відображено 0 грн. 00 коп.

Відомостей про оскарження сторонами дій державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості матеріали справи не містять. Доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідачем до суду не подано. Суд оцінює цю довідку-розрахунок у сукупності з іншими доказами у справі.

На підтвердження заявленого розміру неустойки позивачем надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно, відповідно до якого загальна сума пені становить 22 740 грн. 58 коп.

Розрахунок здійснено окремо щодо заборгованості за кожним щомісячним платежем. За платежами за лютий, березень та квітень 2026 року позивач обмежила заявлену пеню розміром відповідної місячної заборгованості.

Суд зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості подати докази у справі особисто, через свого представника або засобами поштового зв`язку, оскільки повідомлявся судом про розгляд справи у порядку, встановленому процесуальним законом.

Однак відповідач у судове засідання не з`явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не подав, відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову чи пояснень по суті спору не надав.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, неподання ним відзиву та доказів на спростування позовних вимог, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів у порядку заочного розгляду відповідно до статті 280 ЦПК України.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Право дитини на утримання кореспондує з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, закріпленим у статті 51 Конституції України.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль для забезпечення визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 зазначеного Закону встановлено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

З огляду на положення частини першої статті 3 Конвенції ООН про права дитини, частин сьомої, восьмої статті 7 СК України при вирішенні питань щодо захисту права дитини на утримання суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення її інтересів.

Відповідно до статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Порядок стягнення аліментів передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Частиною першою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, стягнення неустойки є мірою відповідальності за прострочення сплати аліментів за умови виникнення заборгованості з вини платника аліментів.

Сімейне законодавство передбачає презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати. Обов`язок доведення відсутності своєї вини покладається на платника аліментів, який має надати докази того, що вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання.

Правило про стягнення пені у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені враховуються розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення кожного платежу окремо. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строки виконання відповідних зобов`язань та тривалість їх прострочення є різними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) дійшла висновку, що нарахування пені триває протягом усього прострочення відповідного місячного платежу та не обмежується місяцем, у якому аліменти не були сплачені.

Для визначення пені за окремим місячним платежем суму несплачених аліментів необхідно помножити на один відсоток та кількість днів прострочення, обчислену з першого дня наступного місяця. Загальна сума пені визначається шляхом додавання сум, обчислених за кожним простроченим платежем. При частковому погашенні заборгованості враховуються суми і дати відповідних платежів.

Як встановлено судом, заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.03.2026 року на відповідача покладено обов`язок сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки, починаючи з 17.02.2026 року.

Згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця від 05.08.2026 року № 22.18/9-19195 заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.07.2026 року визначена у розмірі 33 452 грн. 76 коп. За лютий 2026 року у довідці зазначено нарахування у розмірі 2 846 грн. 51 коп., за березень-липень 2026 року - по 6 121 грн. 25 коп. щомісячно. Сплата аліментів за зазначені періоди не відображена.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заявлена до стягнення пеня за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно становить 22 740 грн. 58 коп., а саме: за прострочення платежу за лютий - 2 846 грн. 51 коп., за березень - 6 121 грн. 25 коп., за квітень - 6 121 грн. 25 коп., за травень - 4 407 грн. 30 коп., за червень - 2 570 грн. 93 коп., за липень - 673 грн. 34 коп.

Кількість днів прострочення до 11.08.2026 року включно становить: за платежем за лютий - 164 дні, за березень - 133 дні, за квітень - 103 дні, за травень - 72 дні, за червень - 42 дні, за липень - 11 днів.

За платежами за лютий, березень та квітень позивач обмежила заявлену пеню сумою відповідної місячної заборгованості. Таке обмеження є способом визначення позивачем розміру своїх вимог. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та не присуджує більшої суми, ніж просить позивач.

За платежами за травень, червень та липень пеню обчислено шляхом множення місячної заборгованості у розмірі 6 121 грн. 25 коп. на один відсоток та відповідну кількість днів прострочення. Сума наведених у розрахунку складових становить 22 740 грн. 58 коп.

При цьому суд враховує арифметичну неузгодженість довідки державного виконавця в частині нарахування аліментів за лютий 2026 року. Період з 17.02.2026 року по 28.02.2026 року включно становить 12 календарних днів, тоді як у довідці використано 13 днів. За наведеними у довідці вихідними даними нарахування за 12 днів становило б 2 623 грн. 39 коп.

Однак зазначена розбіжність не призводить до завищення заявленої до стягнення пені. Навіть при обчисленні пені на суму 2 623 грн. 39 коп. за 164 дні прострочення її розмір становить 4 302 грн. 36 коп., що перевищує заявлену позивачем за цим платежем суму 2 846 грн. 51 коп.

Крім того, загальна заборгованість з урахуванням такого арифметичного уточнення становила б 33 229 грн. 64 коп., що також перевищує загальну суму заявленої пені у розмірі 22 740 грн. 58 коп. Отже, передбачене частиною першою статті 196 СК України обмеження пені ста відсотками заборгованості не порушується. Зазначена перевірка здійснена судом для оцінки обґрунтованості заявленої пені та не є вирішенням окремого спору щодо розміру аліментної заборгованості.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів сплати аліментів, заперечень щодо розрахунку пені або доказів того, що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, суду не надав.

Наведені у матеріалах справи відомості про невиконання обов`язку зі сплати аліментів не спростовані. Обставин, які свідчили б про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості, судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому неподання відповідачем відзиву та його неявка у судове засідання не є самостійною підставою для задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на оцінці наданих доказів у їх сукупності, перевірці заявленого розрахунку та встановленому факті прострочення виконання аліментного обов`язку.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно у розмірі 22 740 грн. 58 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом, а позовні вимоги задоволено у повному обсязі, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 22 740 грн. 58 коп., один відсоток якої складає 227 грн. 41 коп., що є меншим за встановлений законом мінімальний розмір судового збору.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3 328 грн. 00 коп., а отже, мінімальний розмір судового збору за подання такого позову становить 1 331 грн. 20 коп.

З огляду на те, що позовну заяву подано в електронній формі, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064 грн. 96 коп. (1 331 грн. 20 коп. * 0,8).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 180, 196 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2026 року по 11.08.2026 року включно у розмірі 22 740 грн. 58 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 064 грн. 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.09.2026 Ухвала № 140356943 Новокодацький районний суд міста Дніпра
19.08.2026 Ухвала № 139236345 Новокодацький районний суд міста Дніпра