Судові рішення

Рішення № 141488959 у справі № 205/10538/26 від 26.10.2026

Рішення від 26.10.2026 в адміністративній справі № 205/10538/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра, суддя Басова Н. В.

Справа№ 205/10538/26
СудНовокодацький районний суд міста Дніпра
СуддяБасова Н. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141488959

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер 205/10538/26

Номер провадження2-а/205/170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючої судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року позивач звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R707479 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 17.08.2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивований тим, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має відповідний статус військовозобов`язаного. Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач вчасно уточнив свої військово-облікові дані (адресу проживання, номер засобів зв`язку через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок «Резерв +»), має про це відповідну відмітку в застосунку «Резерв+», також має номер в Електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» 130920221425281000012. Позивач правила військового обліку не порушував, ніяких повісток щодо явки для уточнення військово-облікових даних від відповідача позивач не отримував. 18.08.2026 року позивач оновив мобільний застосунок «Резерв+» та побачив постанову №R707479 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.08.2026 року, якою на громадянина ОСОБА_2 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є те, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки: по-перше, жодних заяв про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку ані в паперовій, ані в будь-якій іншій формі позивач не підписував та до відповідача не подавав; по-друге, жодні повістки особисто позивачу не вручались, крім того позивач не отримував жодних поштових відправлень від відповідача, не відмовлявся від їх отримання та не отримував жодних повідомлень від служби поштового зв`язку по надходження листа від відповідача. Будь-які повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» не здійснювались, таким чином відсутні будь-які відомості про те, що позивач взагалі був обізнаний про існування такої повістки, отримував її або відмовився від її отримання тощо. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу не містить дату та час, в які позивач мав прибути до ТЦК та СП. Враховуючи зазначене, дії відповідача є протиправними, а постанова № R707479 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.08.2026 року підлягає скасуванню.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

20.08.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до вимог закону повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 вважається такою, що була вручена позивачу. 12.02.2026 року о 04:41 год. у зв`язку з невиконанням зобов`язання прибути за викликом по повістці, відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 направлено електронне звернення № НОМЕР_1 до територіального органу поліції для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до районного ТЦК та СП. Датою виявлення правопорушення слід вважати дату складання протоколу відносно особи, чи дату подачі заяви у відповідності до ст. 279-9 КУпАП особисто особою, яка вчинила правопорушення, з моменту якої будуть встановлені всі складові правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона), в даному випадку датою виявлення правопорушення слід вважати 17.08.2026 року, тобто дату подання позивачем заяви згідно ст. 279-9 КУпАП, в якій суб`єкт правопорушення повідомив (підтвердив) про те що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП (об`єктивна сторона правопорушення), чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Окрім того суб`єкт правопорушення визнав у вказаній заяві факт вчинення ним адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, тобто суб`єктом правопорушення було визнано наявність вини (суб`єктивної сторони правопорушення).

Позивач у судове засідання не з`явився, натомість його представник - адвокат Лукінова К.С. письмово просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Суд, з`ясувавши обставини по справі, перевіривши їх наданими доказами, дійшов настпних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В ході судового розгляду встановлено, що 17.08.2026 року постановою № R707479 ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: неприбуття за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Водночас правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту,за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Разом з тим, у оскаржуваній постанові не вказано у зв`язку з чим позивача було викликано до ТЦК та СП, також не зазначено дату, на яку він викликався.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана адміністративному стягненню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкти владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову не виконав обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови. Оскільки, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не надав жодних доказів на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа № 537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа № 295/3099/17).

Відповідно до ч. 7, 9 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення визначає день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке полягає у неявці за викликом (повісткою) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, і вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначену дату та час.

Враховуючи викладене, строк притягнення до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою до ТЦК та СП починається з дати неявки, однак, оскаржувана постанова не містять даних про дату, на яку було викликано позивача до ТЦК та СП, що унеможливлює перевірку судом строку притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд зауважує, що подання позивачем заяви через застосунок «Резерв+» в порядку ст. 279-9 КУпАП про визнання порушення та згоду на розгляд справи за його відсутності не зупиняє та не скасовує імперативних вимог ст. 38 КУпАП. Більше того, частина 2 статті 279-9 КУпАП прямо покладає на керівника ТЦК та СП обов`язок виносити постанову виключно з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи, включаючи дату, час і місце вчинення правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Таким чином, не зазначення у постанові № R707479 від 17.08.2026 року дати виклику/неприбуття позбавляє процесуальний документ юридичної визначеності та є порушенням процесуальних норм КУпАП.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова № R707479 від 17.08.2026 року винесена з порушенням вимог закону, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закриттю.

Враховуючи викладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 7, 9-11, 210-1, 245-247, 251, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 7-10, 72, 77, 90, 132, 138, 229, 241-246, 250, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R707479 від 17.08.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 552,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.08.2026 Ухвала № 139120879 Новокодацький районний суд міста Дніпра