Справа № 180/2124/26
2/180/1384/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Нанічкіної Н.М.
з секретарем судового засідання Лебедєвою І.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок каліцтва,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - АТ «Марганецький ГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок каліцтва. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 16.08.2004 року був прийнятий на роботу на підприємство відповідача. 08.09.2007 року з ним стався нещасний випадок на виробництві: в ході виконання наряду ОСОБА_2 зняв зкріплення окладу згідно паспорту ведення посадочних робіт. Він, ОСОБА_1 , вибрав слабину тросу та тріскачці і приступив до витягування стійки. В цей момент трапився вивал гірської маси, та внаслідок тиску породи на стійку металокріплення, стійка вилетіла та вдарила його по пальцю лівої руки. Внаслідок того, що трапилося, він отримав відкритий перелом IV пальця правої кисті. За результатами нещасного випадку на виробництві складено Акт за формою Н-5 та Акт №15/4 на формою Н-1. В 2007 році йому визначено 10% втрати професійної працездатності, в тому числі 09.09.2025 року на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №102/25/3308/В - безстроково. В результаті недотримання відповідачем норм охорони праці, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, каліцтвом та необхідністю постійного лікування; порушено нормальні життєві зв`язки; він постійно відчуває біль. Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення травми.
Просить суд стягнути з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів у розмірі 80000 гривень.
30.09.2026 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач жодним чином не обгрунтовує свої твердження та вимоги. Позивач не зазначає, у чому саме виразилися шкідливі умови праці, як відбувся їх прояв і з якого часу, та в яких саме умовах праці він перебував під час трудової діяльності з АТ «Марганецький ГЗК». Так, у Акті №15/4 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (по формі Н-1), який стався 08.09.20027 року, позивач відноситься до осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці. У п.10 вказано «особи, які допустили порушення законодавства з охорони праці» Акту №15/4 зазначено, що підземний гірник очисного забою 5 розряду ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.2.5.3., п.2.5.2. Інструкції з охорони праці для підземного гірника очисного забою БШИ-ОШ-01-06. В Акті форми Н-5 також вказано, що нещасний випадок стався по причині невиконання позивачем вимог Інструкції з охорони праці для підземного гірника очисного забою БШИ-ОШ-01-06. Крім того, позивач посилається на Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.09.2025 року №102/25/3308/В, в якому зазначається ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 10%. Витяг не є документом за результатами первинного огляду для встановлення ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках). Відповідач виконує вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони та безпеки праці, у тому числі ЗУ «Про охорону праці», а посилання позивача є безпідставними та неправомірними. Позивач жодним чином не наводить конкретні втрачені нормальні життєві зв`язки та не підтверджує, які додаткові зусилля вимагаються для організації свого життя. В позові не вказано, у чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджено. Також не надано розрахунку суми моральної шкоди.
Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав.
З 16.08.2004 року ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача - АТ «Марганецький ГЗК». 16.10.2023 року звільнений згідно п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку із невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (а.с.11-13).
27.05.2009 року затверджено Акт № 15/4 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, відповідно якого 08.09.2007 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на шахті 14/15, за таких обставин: 08.09.2007 року в другу зміну, за нарядом начальника видобувної ділянки ОСОБА_3 , виданого через гірничого майстра ОСОБА_4 , ланка в складі: ГРОЗ 6 розряду ОСОБА_5 - старшого ланки, ГРОЗ 5 розряду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проводила комплекс по очисній виїмці руди на 13-му південному виїмковому штреку, ГРОЗ 5 розряду ОСОБА_2 (відповідальний) та ОСОБА_1 отримали наряд на посадку заходки. В ході виконання наряду ОСОБА_2 зняв скріплення з окладу згідно паспорту ведення посадочних робіт, ОСОБА_1 вибрав слабину тросу та тріщотці та почав до вилучення стійки. В цей момент відбувся вивал гірничої маси та внаслідок тиску породи на стійку металокрепі, стійка вилетіла та вдарила ОСОБА_1 по пальцю лівої руки. В результаті події ОСОБА_1 отримав відкритий перелом IV пальця правої кисті. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці: гірничий робітник очисного забою 5 розряду ОСОБА_2 - порушення п.2.2.1, п.2.4.2. інструкції з охорони праці для підземного гірничого робітника очисного забою БТИ-ОШ-01-06; гірничий робітник очисного забою 5 розряду ОСОБА_1 - порушення п.2.5.3, п.2.5.2. інструкції з охорони праці для підземного гірничого робітника очисного забою БТИ-ОШ-01-06; гірничий майстер добувної дільниці ОСОБА_4 - порушення п.5.5., п.3.31 посадової інструкції гірничого майстра дільниці очисного видобування руди (а.с.14-15).
27.05.2009 року було затверджено Акт розслідування нещасного випадку, який стався 08.09.2007 року о 14-00 годині на шахті 14/15 ВАТ «Марганецький ГЗК» з ОСОБА_1 . Обставинами нещасного випадку є: 08.09.2007 року в другу зміну, за нарядом начальника видобувної ділянки ОСОБА_3 , виданого через гірничого майстра ОСОБА_4 , ланка в складі: ГРОЗ 6 розряду ОСОБА_5 - старшого ланки, ГРОЗ 5 розряду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проводила комплекс по очисній виїмці руди на 13-му південному виїмковому штреку, ГРОЗ 5 розряду ОСОБА_2 (відповідальний) та ОСОБА_1 отримали наряд на посадку заходки. В ході виконання наряду ОСОБА_2 зняв скріплення з окладу згідно паспорту ведення посадочних робіт, ОСОБА_1 вибрав слабину тросу та тріщотці та почав до вилучення стійки. В цей момент відбувся вивал гірничої маси та внаслідок тиску породи на стійку металокрепі, стійка вилетіла та вдарила ОСОБА_1 по пальцю лівої руки. В результаті події ОСОБА_1 отримав відкритий перелом IV пальця правої кисті. Діагноз: відкритий перелом IV пальця правої кисті. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці: гірничий робітник очисного забою 5 розряду ОСОБА_2 - порушення п.2.2.1, п.2.4.2. інструкції з охорони праці для підземного гірничого робітника очисного забою БТИ-ОШ-01-06; гірничий робітник очисного забою 5 розряду ОСОБА_1 - порушення п.2.5.3, п.2.5.2. інструкції з охорони праці для підземного гірничого робітника очисного забою БТИ-ОШ-01-06; гірничий майстер добувної дільниці ОСОБА_4 - порушення п.5.5., п.3.31 посадової інструкції гірничого майстра дільниці очисного видобування руди (а.с.16-17).
У виписці із медичної карти (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , направленого в стаціонар 10.02.2025 року, з графі «діагноз» вказано: посттравматична деформація основної фаланги 4-го пальця правої кисті, після неправильно зрослого перелому, посттравматичним артрозом в м/фалангових і пястно-фалангових суглобах 2-3 ст., згибальною контрактурою 4-го пальця НФС П-Шст., НФК і захвату правої кисті 2 ст. Вегето-дистофічний синдром правої кисті. Больовий синдром. Загострення. Наслідки виробничої травми 2007 року (а.с.18-19).
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №102/25/3308/В, прийнятого 09.09.2025 року, ОСОБА_1 з 01.09.2025 року визначено відсоток втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності: нещасний випадок на виробництві, 10%, встановлено з 27.05.2009 року (а.с.28-29).
Статтею 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідачем, як роботодавцем, в порушення ст.153, ст.13 Закону України «Про охорону праці» не забезпечено ОСОБА_1 безпечних умов праці, що призвело до травмування останнього в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.
Внаслідок травми позивач морально і фізично страждав через погіршення здоров`я, потребу в лікуванні, через втрату професійної працездатності.
Пунктом 1 ч.2 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що «громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди». Відповідно до п.4.1 цього ж рішення ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 4) роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво і йому встановлено 10% втрати професійної працездатності.
Після отримання травми позивач зазнає болю і обмеження рухів 4 пальця правої кисті.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, і вважає встановленим факт спричинення моральної шкоди позивачеві внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Суд не приймає доводів відповідача, що відсутні такі умови виникнення в АТ «Марганецький ГЗК» зобов`язання на відшкодування моральної шкоди, як «неправомірні дії чи бездіяльність» та «вина», оскільки при розслідуванні нещасного випадку встановлено не лише вину позивача, але і вину інших працівників АТ «МГЗК», які не перевіряли достатність заходів безпеки, що спричинило травмування позивача.
Те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували встановлення йому первинного ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках), не є підставою для відмови в позові, оскільки у Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №102/25/3308/В, прийнятого 09.09.2025 року, ОСОБА_1 з 01.09.2025 року визначено відсоток втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності: нещасний випадок на виробництві, 10%, встановлено з 27.05.2009 року.
Також, суд звертає увагу відповідача, що ненаведення ОСОБА_1 конкретних втрачених нормальних життєвих зв`язків та додаткових зусиль для організації життя не свідчить про відсутність у позивача права на відшкодування моральної шкоди, оскільки ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання. Такий висновок зробив Конституційний Суд в своєму рішенні від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд приходить до такого.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, необхідність лікування, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 40 000 грн.
У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 80, 263-268, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000 (сорок тисяч) гривень.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір на користь держави в розмірі 1331,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 62, код ЄДРПОУ 00190911.
Дата складення повного тексту судового рішення 12.11.2026 року.
Суддя: Н. М. Нанічкіна