Судові рішення

Рішення № 141489141 у справі № 184/2087/26 від 12.11.2026

Рішення від 12.11.2026 у цивільній справі № 184/2087/26 (категорія «Визнання права власності»). Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області, суддя Гукова Р. М.

Справа№ 184/2087/26
СудПокровський міський суд Дніпропетровської області
СуддяГукова Р. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВизнання права власності
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру15.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141489141

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 184/2087/26

Номер провадження 2/184/1534/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.,

представника позивача - Пуйди Є.Ю.,

розглянувши в м. Покров в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області з вказаним вище позовом, посилаючись на наступні обставини. Позивач є власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З 1996 року по теперішній час Позивач не реєструвала право власності на будинок, оскільки не мала відомостей про наявність державних реєстрів нерухомості та принципи роботи державних реєстраторів. 19.06.2026 позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області із відповідними документами з метою належної державної реєстрації права власності. Однак, 30.07.2026 року отримала рішення №86084453 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки згідно відомостей, отриманих під час розгляду заяви, інформація про реєстрацію речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня в інформаційних системах, які діяли до 2013 року і є невід`ємними архівними складовими ДРРП. Поряд з цим, бюро технічної інвентаризації, які здійснювали реєстрацію речових прав до 2013 року і є зберігачами справ на паперових носіях, не підтверджують реєстрацію заявлених речових прав на вищезазначний об`єкт нерухомого майна, через відсутність справи на паперових носіях (архів не евакуйований).

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 28.08.2026р. суддею прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з викладених в позовній заяві підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкала у своєму будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить Позивачу на праві приватної власності.

Будинок було набуто Позивачем 19.12.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, яке видане виконавчим комітетом Попаснянської міської ради народних депутатів. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Попаснянської міської ради народних депутатів за №12 від 10.12.1996 року.

На зворотному аркуші даного свідоцтва наявна відмітка відповідного Попаснянського БТІ про реєстрацію.

У відповідності до експлуатації внутрішніх площ до плану житлового будинку по АДРЕСА_1 , він має загальну площу 111,9 кв.м., житлову площу 55, 4 кв.м., складається з трьох кімнат, двох коридорів, кухні, ванної кімнати, туалету та сіней.

Відповідно до оціночного акту на будову по АДРЕСА_1 (житловий будинок, побудований 1996 року) від 16.08.1996 року, житлова площа будинку - 115,3 кв.м., сіни- 18,1 кв.м., ганок - 1,2 кв.м.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Позивач в цілях власної безпеки виїхала з окупованої території Луганської області. Станом на теперішній час вона мешкає у АДРЕСА_2 , як тимчасово переміщена особа.

З 1996 року по теперішній час Позивач не реєструвала право власності на будинок, оскільки не мала відомостей про наявність державних реєстрів нерухомості та принципи роботи державних реєстраторів.

З метою належної державної реєстрації прав власності, 19.06.2026 Позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області із відповідними документами.

Однак, 30.07.2026 року отримала рішення №86084453 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки згідно відомостей, отриманих під час розгляду заяви, інформація про реєстрацію речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня в інформаційних системах, які діяли до 2013 року і є невід`ємними архівними складовими ДРРП. Поряд з цим, бюро технічної інвентаризації, які здійснювали реєстрацію речових прав до 2013 року і є зберігачами справ на паперових носіях, не підтверджують реєстрацію заявлених речових прав на вищезазначний об`єкт нерухомого майна, через відсутність справи на паперових носіях (архів не евакуйований).

Пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Таким чином державний реєстратор позбавлений можливості одержати інформацію про речові права, зареєстровані до 01.01.2013 року, та як наслідок провести державну реєстрацію будинку не надається можливим.

На сьогоднішній день будинок знищений, що підтверджується скрін з Google maps.

Як вказує позивач, у майбутньому, у нього може виникнути необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Так, за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16). Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

У свою чергу, положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, тобто до 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 522/4689/16-ц).

Верховний Суд у свої постанові від 20.05.2020 у справі № 303/6974/16-ц зазначив, що відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно ст.. 4 ЦК України, у редакції 1963 року (що діяла на час набуття права власності позивачем), підставами набуття цивільних прав та обов`язків є, зокрема, угоди, які передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать; адміністративні акти, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури і мистецтва; заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; інші дії громадян і організацій; події, з якими закон пов`язує настання цивільно-правових наслідків.

Відповідно до ст..13 Закону України «Про власність» ( в редакції 1995 року), об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Згідно Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.95 N 56, до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації відносяться ,зокрема, жилі будинки (домоволодіння) розташовані на земельній ділянці, під окремим порядковим номером по вулиці, площі, провулку (п.1.5).

При проведенні реєстрації нерухомого майна, на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційних напис. Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації (п. 2.2.).

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна при наявності акта про право власності або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та при наявності акта державної комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію (п. 4.1.).

Отже, до 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі.

Як вбачається із матеріалів справи, на свідоцтві про право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 від 10.12.1996 року наявна відмітка про реєстрацію такого права у БТІ.

За таких обставин, при набутті та реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 позивачем були дотримані вимоги чинного на той час законодавства.

Також судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень за адресою: АДРЕСА_1 - у реєстрі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З урахуванням положень частини 1 статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

На підставі викладеного, зважаючи, що позивачем належними та допустимими доказами доведено набуття права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідача Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право приватної власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , який має загальну площу 111, 9 кв.м., житлову площу 55, 4 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.11.2026р.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141489142 Покровський міський суд Дніпропетровської області
28.09.2026 Ухвала № 140134891 Покровський міський суд Дніпропетровської області
31.08.2026 Ухвала № 139321804 Покровський міський суд Дніпропетровської області
28.08.2026 Ухвала № 139291945 Покровський міський суд Дніпропетровської області