Справа № 344/17412/26
Провадження № 2-а/344/191/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.09.2026 інспектором 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Хмеляром Романом Григоровичем. була винесена постанова серії ЕНА №7812142 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобіль Volkswagen CADDY LIFE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості (дощ), чим порушив п. 19.1 Правил дорожнього руху.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, ані відео/фото фіксації, ані пояснень свідків, що свідчили б про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності. Відповідачем не було надано жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, позивач вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку про наявність підстав для винесення постанови.
За наведених обставин позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 1-3, 4-6).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.14).
Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 16-17).
21 вересня 2026 року на адресу суду від відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що доводи позивача нічим необґрунтовані та не знаходять фактичного підтвердження щодо невинуватості останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, а лише спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності без належних на те правових підстав. Незгода позивача з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням та накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу є суб`єктивною думкою останнього, яка жодним чином не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідач зазначає, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення транспортного засобу під керуванням позивача. Працівник поліції, дотримуючись статей 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015, представився, пояснив позивачеві причину зупинки та почав з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи ознайомив останнього із статтею 63 Конституції України та статтю 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надав копію постанови Позивачу.
Відповідач вважає, що поліцейський УПП у Львівській області ДПП, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв у межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення та посадовою інструкцією поліцейського. Поліцейський мав законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством. Працівником поліції до позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція якого передбачає штраф у розмірі 510,00 гривень. Дане стягнення застосоване в чіткій відповідності букві закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим Позивачем та і іншими особами, що відповідає меті адміністративного стягнення, яка передбачена статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, відповідач стверджує, що немає підстав для скасування постанови, а вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Просить відмовити у задоволені позовних вимог (а.с. 20-24).
21 вересня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити. Вказує, що надані представником відповідача відео, здійснені за допомогою технічного засобу з нагрудного відеореєстратора інспектора, не містить інформацію про те, що автомобіль VOLKSWAGEN CADDY LIFE НОМЕР_1 рухався без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості на зазначеній ділянці дороги. Оскільки, по-перше, на протязі всього відеозапису до зупинки не зафіксовано саме автомобіль VOLKSWAGEN CADDY LIFE НОМЕР_1 , який би рухався без ввімкненого ближнього світла фар, по-друге, автомобіль VOLKSWAGEN CADDY LIFE НОМЕР_1 був зафіксований тільки позаду на 1 хв. 56 сек., отже фари даного автомобіля не були зафіксовані. Отже, стверджувати, що фари були вимкнені немає ніяких підстав. Таким чином, окремо слід наголосити те, що додане до матеріалів справи відео не містить інформацію про технічний пристрій, на який проводилась відеофіксація та і в постанові серії ЕНА №7812142 від 01.09.2026 теж цього не зазначено. Також з матеріалів відеозапису встановлено, що відповідач так і не надав позивачу під час розгляду адміністративної справи на ознайомлення відеозапис, щоб ознайомитись з правопорушенням, що являється порушенням Порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення (а.с.28-32, 33-37).
У судове засідання позивач не з`явився, проте надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач до суду не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 9).
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7812142 від 01.09.2026 вбачається, що водій ОСОБА_1 01.09.2026 близько 10 години 11 хвилин за адресою: Дорога М-06 Київ-Чоп 502 км, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY LIFE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості (дощ), чим порушив пункт 19.1.а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.11).
Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності з положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно пункту 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно підпунктів «б» та «д» пункту 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис події, зроблений 01 вересня 2026 року за допомогою портативного відеореєстратора, що був наданий представником відповідача до відзиву на позов, який є достовірним доказом.
За результатами перегляду зазначеного відеозапису встановлено, що 01.09.2026 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY LIFE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості (дощ), чим порушив пункт 19.1.а Правил дорожнього руху.
При цьому на початку відеозапису позивач сам не заперечує, що їхав без увімкненого ближнього (дальнього) світла фар, пояснивши, що ним включені габаритні вогні. На запитання поліцейського, чому не включені фари, ОСОБА_1 відповів, що так вийшло та пообіцяв справитися.
З дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення процедура розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності: повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення; роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з доказами, оголошено про прийняте рішення.
Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Судом встановлено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, надано до суду належні докази на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, докази вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність належних та достатніх доказів порушення позивачем вимог пункту 19.1.а Правил дорожнього руху і, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, з урахуванням вимог статей 256, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважає, що посадовою особою повністю були з`ясовані усі обставини, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7812142 від 01 вересня 2026 року прийнята правомірно, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, відповідно до статей 33, 122, 251, 252, 254, 251, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 79053 м. Львів, вул. Перфецького, буд. 19.
Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2026 року.
Суддя Мелещенко Л.В.