Справа №: 398/1845/26
провадження №: 2/398/2633/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"13" листопада 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №647881302 від 22.11.2021 року в сумі 23 232,80 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №647881302 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV633SJ.
Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до умов кредитного договору, Кредитодавець виконав свій обов`язок та надав відповідачу грошові кошти у сумі 12 000,00 грн шляхом їх перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідачем було збільшено суму кредиту до 14 00,00 грн. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
28.11.2018 МІЖ ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Згідно з п.1.3.Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (Договір факторингу 2).
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (Договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23 232,00 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 23 232,00 грн, та складається з: заборгованість по кредиту в сумі 13 999,80 грн, заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом в сумі 9 233,00 грн. Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 14.07.2025 до 265.12.2025.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості та сплачений судовий збір і витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, вказаною ухвалою суду від АТ "ПРИВАТБАНК" витребувано докази.
04.06.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності звернення до суду з вказаним позовом. Так, відповідач зазначає, що кредитний договір було укладено 22.11.2021 року. Кінцевим строком повернення коштів та припинення дії договору є 17.03.2022 року. Останній платіж ним було здійснено 15.02.2022 року, що визнається самим позивачем у розрахунку заборгованості. Отже, встановлений законодавством України трирічний строк позовної давності, який розпочався 18.03.2022 року, закінчився. Позивачем позов подано з пропуском строку позовної давності більше ніж на рік. Згідно ч.4 ст.267 ЦПК України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для повної відмови в позові.
Крім того, вразі, якщо судом не буде застосовано наслідків спливу строку позовної давності, вважає за необхідне зазначити про те, що нарахування позивачем відсотків в сумі 9 233,00 грн є безпідставним. Так, нарахування відсотків здійснювалось безперервно до 20.12.2023 року, натомість відповідно до обов`язкової правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Отже, після 17.03.2022 року нарахування відсотків є протиправним, тому сума 9 233,00грн підлягає повному списанню.
Також вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн є штучно завищеною, необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи. Так, справа розглядається у спрощеному проваджені, є абсолютно типовою та шаблонною. Позовна заява згенерована автоматизованою програмою та не вимагала значних зусиль та часу адвоката.
Враховуючи викладене просить суд застосувати строки позовної давності при вирішені даного спору, а в разі відмови суду у його застосуванні, стягнути лише тіло кредиту в сумі 13 999,80 грн, а також зменшити витрати на правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Крім того, 04.06.2026 відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було окремо подано заяву про застосування строку позовної давності, яка містить обґрунтування, аналогічні тим, що зазначені у відзиві.
05.06.2026 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що попередньо строк давності було продовжено на строк дії установленого на всій території України карантину з метою запобіганню поширенню коронавірусної хвороби. Строк карантину неодноразово продовжувався і закінчився 30.06.2023 року. Крім того, законодавством України з метою забезпечення права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту свої прав та інтересів. Враховуючи викладене, строк позовної давності на момент подачі позовної заяви не закінчився.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного суду у справі №444/9519/12 вважають некоректним, оскільки правовідносини у вказаній справі за змістовим критерієм не є подібними до спірних, а сам висновок Великої Палати підтверджує правомірність застосування ст.625 ЦПК України після закінчення строку кредитування, розмір відповідальності узгоджено сторонами в договорі відповідно до диспозитивної норми ч.2 ст.625 ЦПК України.
Щодо відсотків за кредитним договором. Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Нарахування відсотків здійснено в межах погоджених умов Кредитного договор та з дотриманням вимог законодавства України. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування можливе на підставі ст. 625 ЦК України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом». Враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).
Щодо співмірності витратна професійну правничу допомогу на необґрунтування розміру яких посилається відповідач, то відповідно до п. 6. ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Соломко О.В., довіреність, надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.
Крім того, 05.06.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, відповідно до яких, подане відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності вважає безпідставним, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.
05.06.2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вважає, що позивач надав суду взаємовиключні та суперечливі документи. Так, з одного боку, в матеріалах справи міститься таблиця «Вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду», де у рядку №3 зафіксовано дату останнього платежу Відповідача - 15.02.2022 року (на суму 5 950,00 грн) та чітко встановлено «Кінцеву дату оплати» кредиту - 17.03.2022 року. З іншого боку, у наданому Позивачем деталізованому рахунку (розрахунку заборгованості) зазначено нарахування компанії -ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». При цьому, в даній таблиці дата 17.03.2022 року взагалі відсутня та повністю проігнорована. Позивач без будь-яких правових підстав продовжив конвеєрне щоденне нарахування процентів рівними та нерівними частинами поза межами узгодженого строку договору. Односторонній розрахунок заборгованості є лише технічним документом і не може скасовувати умови підписаного сторонами договору. Кінцева дата договору-17.03.2022 року, і саме в цей день строк кредитування повністю сплив.
Велика Палата Верховного Суду у зразковій постанові у справі № 444/9519/12 чітко та імперативно встановила: «Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування». Таким чином, після 17.03.2022 року ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» повністю втратило право нараховувати будь-які договірні чи прострочені проценти за користування коштами. Крім того, нарахування відсотків протягом 2022-2023 років під час війни прямо заборонено пунктом 18 Перехідних положень ЦК України (Закон № 2120-IX), який звільняє споживача від відповідальності за прострочення під час воєнного стану. Спроба видати ці нарахування за «3% річних за законом» є арифметичним обманом, оскільки законі 3% від тіла 13 999,80 грн за 3 роки становлять лише ~1 260 грн, а не 9 233,00 грн.
Перебіг позовної давності для стягнення всієї суми боргу, включаючи тіло кредиту в розмірі 13 999,80 грн, розпочався 18.03.2022 року (наступний день після кінцевої дати договору) на підставі ст. 261 ЦК України. Загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України) повністю та безповоротно сплив 18.03.2025 року. Позов подано поза межами цього строку. Посилання Позивача на те, що воєнний стан завадив їм звернутися до суду раніше - є абсурдним процесуальним парадоксом, адже воєнний стан в Україні триває і зараз, що жодним чином не завадило кредитору подати позов саме тепер. Позивач виявив тривалу недобросовісну бездіяльність (ст. 3 ЦК України), штучно очікуючи збільшення боргу. Карантин також безпідставний, оскільки він остаточно завершився 1 липня 2023 року (Постанова КМУ № 651). Сплив позовної давності є підставою для повної відмови у позові згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Вимогу позивача про стягнення 7 000,00 грн за послуги адвоката вважає абсолютно неспівмірною.
Крім того, 05.06.2026 року відповідачем було подано додаткові пояснення/заперечення стосовно додаткових пояснень позивача, згідно яких вважає, що позивач у додаткових поясненнях наводить маніпулятивне тлумачення норм права та судової практики щодо автоматичного продовження строків позовної давності на час воєнного стану. Він відповідач, категорично не погоджуюся з позицією Позивача. Так, позивач самостійно додав до матеріалів справи Довідку, де кінцевою датою оплати кредиту за договором № 647881302 вказано 17.03.2022 року. Відповідно до ч. 5 ст. 261 та ст. 257 ЦК України, трирічний строк позовної давності розпочався 18.03.2022 року та остаточно закінчився 17.03.2025 року. Позов у справі №398/1845/26 подано поза межами цього строку. Посилання Позивача на постанову ВС від 16.04.2024 у справі № 756/10176/23 є неспроможними, оскільки у тій справі обставини стосувалися фізичної особи. Натомість щодо професійних кредиторів існує стала та обов`язкова практика вищих інстанцій. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної палати КЦС ВС, норми пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про продовження строків під час воєнного стану не застосовуються автоматично та абсолютно. Верховний Суд наголосив, що презумпція продовження строку діє лише за наявності об`єктивних, непереборних перешкод для звернення до суду (перебування в зоні бойових дій, окупація, руйнування інфраструктури). ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» є професійною фінансовою установою. Позивач здійснює комерційну діяльність у глибокому тилу, купує портфелі дебіторської заборгованості та має безперешкодний щоденний доступ до правосуддя через систему «Електронний суд». Позивач мав понад 1000 днів для вчасного пред`явлення позову, але не зробив цього. Жодних належних доказів наявності форс-мажорних обставин, які б заважали Позивачу звернутися саме до Відповідача в межах строку, суду не надано.
08.06.2026 року представником позивача надано додаткові пояснення у зв`язку з ноданням відповідачем додаткових пояснень 05.06.2026 року, згідно яких зазначає, що у зв`язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, Товариством прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10 квітня 2022 року включно. Відповідні коригування заборгованості клієнтів були відображені в обліковій та реєструючій системі 04.03.2022 та 08.04.2022. З 11 квітня 2022 року було відновлено нарахування процентів за користування кредитними коштами по діючих кредитних договорах кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 11.04.2022 року до дати закінчення строку кредитування та дії таких договорів..
Виходячи з матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем складається з суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом, які, відповідно до договору та цивільного законодавства, поділяються на два окремі види. Перший вид - це проценти за правомірне користування кредитом, нараховані в межах строку дії кредитного договору, розмір яких визначено договором або законом, а порядок їх сплати врегульовано частиною першою статті 1048 ЦК України. Другий вид - це проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, що виникають у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, і підлягають стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦК України. Враховуючи зазначене, позиція щодо нібито неправомірного нарахування процентів є обґрунтованими, оскільки не враховують нарахування процентів другого типу - за прострочене користування кредитом. Таке нарахування відповідає умовам кредитного договору, нормам цивільного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17.
Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, то вважає, що позивачем повністю доведено їх розмір та право на їх відшкодування.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач у позовній заяві просив у разі неявки відповідача в судове засідання здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач також у судове засідання не з`явився, при цьому, у судове засідання, призначене на 25.09.2026 року, подав заяву, відповідно до якої просив судове засідання провести без його участі та при винесені рішення врахувати його відзив та додаткові пояснення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №647881302. Згідно умов п.1.1 вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 22 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ`ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктами 1.2, 1.3 Договору визначено, що сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 12 000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 22.12.2022 року.
Згідно п.1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 22.12.2021 року.
У пункті 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений у п.1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Відповідно до пункту 1.9 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору - щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 591,30 процентів річних, що становить 1,62 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 Договору строку, - за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 621,48 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Якщо позичальник користується кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовується з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно п.1.12.1 Договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Відповідно до копії платіжного доручення №526fc4ad-1062-4798-9c18-2409f3aa0538 від 22.11.2021 року та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», останнє перерахувало 22.11.2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору №647881302 від 22.11.2021.
Згідно з копією платіжного доручення №3b5b378d-c727-42f7-d55c-5583f67eaa63 від 15.12.2021 року та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», останнє перерахувало 15.12.2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору №647881302 від 22.11.2021.
Таким чином, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на його картковий рахунок.
Також, згідно з інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту №4149-49ХХ-ХХХХ-9221, на яку 22.11.2021 року було перераховано кошти в сумі 12 000,00 грн та 15.12.2021 року було перераховано кошти в сумі 2 000,00 грн. На підтвердження перерахування вказаної суми коштів суду надано виписку про рух коштів по картці за періоди з 22.11.2021 до 27.11.2021 та з 15.12.2021 до 20.12.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за відповідачем станом на 05.05.2022 року рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 13 999,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 1 743,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк його дії закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року було викладено у новій редакції.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Згідно з п. 1.3. Договору визначено, що право вимоги - це права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до пункту 8.2 Договору строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року.
31.12.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої, зокрема, строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 647881302 від 22.11.2021 року на загальну суму 15 742,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 999,80 грн та заборгованість за відсотками - 1 743,00грн.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №175 від 05.05.2022 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за відповідачем станом на 20.12.2023 року рахується заборгованість в загальному розмірі 23 232,80грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 999,80 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9 233,00 грн.
30.10.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до п.2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Згідно п.4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Відповідно до п.8.1 договору він набуває чинності з дати його підписання. Згідно п.8.2 договору строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Згідно з Витягом з Реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 647881302 від 22.11.2021 в загальному розмірі 23 232,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 999,80 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9 233,00 грн.
11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняв реєстр права вимоги боргу від позичальників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 647881302 від 22.11.2021 в загальному розмірі 23 232,80грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 999,80 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9 233,00 грн.
Згідно з виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № 647881302 від 22.11.2021 станом на 26.12.2025 рахується заборгованість в загальному розмірі 23 232,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 13 999,80грн, заборгованість за відсотками в сумі 9 233,00 грн.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 12,13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Як встановлено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №647881302 від 22.11.2021, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 999,00 грн матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у вказаному розмірі.
Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.
Відповідно до п.1.7 Договору № 647881302 від 22.11.2021 кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту (Дисконтний період), а саме до 22.12.2021.
У пункті 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений у п.1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Відповідно до пункту 1.9 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору - щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 591,30 процентів річних, що становить 1,62 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 Договору строку, - за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 621,48 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Якщо позичальник користується кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбачному п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовується з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно п.1.12.1 Договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Отже, максимальний загальний період користування кредитними коштами погоджений сторонами кредитного договору становить 120 днів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» нараховувало позичальнику відсотки за користування кредитом відповідно до наступного:
- за період з 22.11.2021 до 22.12.2021 (31 день) за відсотковою ставкою 1,62% в день від суми кредиту, та їх розмір за даний період становить 6 285,60 грн (за період з 22.11.2021 до 14.12.2021 з урахуванням тіла кредиту 12 000,00 грн; за період з 15.12.2021 до 22.12.2021 з урахуванням тіла кредиту 14 000,00 грн;
При цьому, згідно розрахунку заборгованості станом на 22.12.2021 року відповідачем було сплачено 6 058,80 грн нарахованих відсотків та 0,20 грн тіла кредиту, заборгованість за відсотками станом на вказану дату відсутня, заборгованість за тілом кредиту становить 13 999,80 грн;
- за період з 23.12.2021 до 21.01.2022 (30 днів) за відсотковою ставкою 1,70% в день від суми кредиту, та їх розмір за даний період становить 7 140,00 грн (13 999,80грн(тіло кредиту) х 1,70% х 30 днів),
16.01.2022 року відповідачем було частково сплачено заборгованість за відсотками в розмірі 5 950,00 грн, залишок несплачених відсотків за вказаний період становить 1 190,00 грн (7140,00 грн- 5 950,00 грн);
- за період з 22.01.2022 до 15.02.2022 (25 днів) за відсотковою ставкою 1,36% в день від суми кредиту, та їх розмір за даний період становить 4 760,00 грн (13 999,80 грн (тіло кредиту) х 1,36% х 25днів).
Таким чином станом на 15.02.2022 заборгованість за відсотками становила 5 950,00 грн.(1 190,00 грн + 4 760,00грн) та 15.02.2022 року була сплачена відповідачем повністю.
За період з 16.02.2022 до 03.03.2022 (16 днів) відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 0,85% в день від суми кредиту, та їх розмір за даний період становить 1 904,00 грн (13 999,80 грн(тіло кредиту) х 0,85% х 16 днів).
Як було зазначено у відзиві представником позивача, у зв`язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту- «Указ») на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, Товариством прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10 квітня 2022 року включно. Відповідні коригування заборгованості клієнтів були відображені в обліковій та реєструючій системі 04.03.2022 та 08.04.2022. З 11 квітня 2022 року було відновлено нарахування процентів за користування кредитними коштами по діючих кредитних договорах кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 11.04.2022 року до дати закінчення строку кредитування та дії таких договорів.
Станом на 11.04.2022 рік максимальний загальний строк користування кредитними коштами погоджений сторонами кредитного договору 120 днів (30 днів (п. 1.7 договору) + 90 (п.1.12.1договору) закінчився, а саме 21.03.2022 року.
Доказів, що відповідач здійснював оплати нарахованих процентів саме для продовження строку Дисконтного періоду відповідно до п 1.8 Договору, за умови, що у позичальника в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця було активовано відповідну функцію, суду не надано.
Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 904,00 грн.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.
Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексуУкраїни).
Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу .
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
З 4 вересня 2025 року - перебіг позовної давності поновлено на підставі Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX, яким виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
Позивач звернувся до суду 27.03.2026 року, тому позовна давність щодо визнаних судом обґрунтованими позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками не спливла.
Розподіл судових витрат між сторонами
В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 822,52 грн (15 903,80 *100/23 232,80х2 662,40/100).
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським Бюро «Соломко та партнери»; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду №25770938920 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно якого Адвокатським Бюро «Соломко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» юридичні послуги: складання позовної заяви вартість послуг - 5000 гривень (2 год.), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості 1000 гривень (2 год.), підготовка адвокатського запиту 500 гривень (1год.), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500 гривень (1 год.); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7073/10 від 19.10.2018; ордер на надання правничої допомоги від 20.08.2025.
При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» заборгованість за кредитним договором №647881302 від 22.11.2021 року в сумі 15 903,80 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот три) гривні 80 копійок, з яких: 13 999,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 904,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1822,52 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн, а всього 5 322 (п`ять тисяч триста двадцять дві) гривні 52 копійки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та(або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: м.Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М.Подоляк