Справа №641/8269/25
Провадження № 2/638/4567/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд у складі:
головуючого судді Гребенюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена позовна заява в якій ОСОБА_1 просила встановити факт проживання її однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 26.05.2022.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що вона з 26.05.2022 проживала з ОСОБА_4 разом за вищевказаною адресою. Іх відносини носили характер сімейних, адже в них був спільний побут та дозвілля. Встановлення даного факту необхідне для отримання грошової допомоги, що виплачуться у разі загибелі військовослужбовця - ОСОБА_4
Шевченківським районним судом м. Харкова ухвалою 29.12.2025 залишено позовну заяву без руху через те, що в позові було викладено прохання про встановлення факту без визначення жодного способу захисту права. В той же час, учасників справи представник позивача визначив, як сторін справи (позивач, відповідач) та треттіх осіб.
08.01.2026 до суду від представника позивача надійшла датована 07.01.2026 уточнена заява про встановлення факту проживання однією сім`єю на виконання вищевказанаої ухвали.
Однак, вже 21.01.2026 представником позивача подана уточнена позовна заява про встановлення факту проживання однією сім`єю. Разом з уточненим позовом представником позивача подано заяву в якій він просив заяву від 07.01.2026, зареєстровану судом 08.01.2026 вважати помилково направленою та не розглядати.
У зв`язку із вказаним ухвалою від 06.02.2026 уточнену позовну заяву було залишено без руху через несплату судового збору.
18.02.2026 ухвалою судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України просило відмовити в задоволенні позовних вимог через неправильно обраний спосіб захисту. В обгрунтування вказувало, що у справі відсутній спір про право, а вимоги позивача мають вирішуватися в порядку окремого провадження. Крім того, вирішення позовної вимоги про встановлення факту може призвести до невірного розподілу судових витрат, що в окремому провадженні не здійснюєтьтся.
За клопотанням представника позивача ухвалою від 01.07.2026 судом було залучено в якості третіх осіб: матір ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та його сестру - ОСОБА_3 .
09.09.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 правом подання заяв по суті справи не скористалася.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги про встановлення факту підтримали, просили задовольнити.
Відповідачі представників до суду не направили, про судовий розгляд були повідомлені належним чином.
26.10.2026 від третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви згідно яких вони справу просили розглянути за їх відсутності, у вирішенні справи покладалися на розсуд суду. Про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
У позовній заяві представником позивача викладено вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 з 26.05.2022. Даний факт просили встановити для реалізації права позивачки на отримання одноразової грошової допомоги через загибель ОСОБА_4 , що проходив військову службу і брав участь у захисті територіальної цілісності та суверенітету України.
Як свідчить копія сповіщення сім`ї № 31 від 26.05.2025 ОСОБА_2 повідомлено, що її син штаб-сержант ОСОБА_4 військовослужбовець НОМЕР_4 прикордонного загону ДПСУ ВЧ НОМЕР_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідності до акту розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 12 квітня 2025, у період з 02 год. 25 хв. по 02 год. 50 хв. № 245-2025 від 20.06.2025 нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався із штаб-сержантом ОСОБА_5 , вважається таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 показали, що ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , весни 2022 року. Дану квартиру вони разом винаймали. У позивачки з ОСОБА_4 були сімейні відносини, останній утримував сім`ю.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону № 2011-XII у редакції станом на час загибелі ОСОБА_4 , передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Як передбачено абз. 6 ч. 4 названої статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до ч. 7 ст. 19, ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суддя, за приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України, відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Отже, в позовному провадженні вимоги про встановлення юридичного факту розглядаються за наявності спору про право. В іншому разі встановлення юридичного факту здійснюється в порядку окремого провадження.
Таке правозастосування відповідає, зокрема висновкам Верховного суду в постанові від 03.11.2021 у справі № 691/1237/20, в постанові від 13.09.2023 у справі № 552/4291/22.
Як виснував Верховний суд в постанові від 03.08.2022 у справі № 759/12740/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права. Спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають реалізації такого права.
Предметом спору, як визначив Верховний суд, є матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанова від 14.09.2021 у справі № 909/243/18).
За результатами розгляду справи в позовному провадженні суд має, за ст. 141 ЦПК України, здійснити розподіл судових витрат. При цьому Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч. 7 ст. 294 ЦПК України).
Жоден з учасників справи право позивача на отримання даної одноразової допомоги не заперечував і реалізації даного права не перешкоджав. Зокрема в матеріалах справи відсутні докази дій третіх осіб з приводу отримання такої допомоги чи можливого претендування відповідачів на неї. Вказане свідчить про відсутність спору між учасниками справи.
За відсутності спору відсутній й предмет такого спору.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (постанова від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вказане, лише визначення учасників справи, як сторін і третіх осіб, за відсутності спору про право, не є підставою для вирішення справи в порядку позовного провадження.
Таким чином, провадження у справі слід закрити з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 260-261 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя В. В. Гребенюк