Судові рішення

Рішення № 141490156 у справі № 638/6139/26 від 12.11.2026

Рішення від 12.11.2026 у цивільній справі № 638/6139/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова, суддя Рибальченко Л. М.

Справа№ 638/6139/26
СудШевченківський районний суд міста Харкова
СуддяРибальченко Л. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру15.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141490156

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 638/6139/26

Провадження № 2/638/6741/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ "Діджи Фінанс" звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № [номер приховано] від 10 березня 2012 року у розмірі 29156.36 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2012 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100134656. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № [номер приховано] від 11.09.2012. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 29156.36 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 23399 грн.; заборгованість за відсотками становить 5757.36 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 10 березня 2012 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано] відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит на придбання товару та на придбання інших послуг на загальну суму 2941 грн, строком на 12 місяців, розмір процентної ставки 0,01% річних. Крім того, розділом 2 Кредитного договору встановлено, що Банк відкриває позичальнику картковий рахунок та надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі 1000 грн, який може бути змінено. За користування кредитним лімітом нараховуються проценти на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами Банку. На дату укладення Угоди розмір процентів становить 1.99 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 2.99 відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №16/12/22.

Відповідно до п. 1 договору факторингу Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. 1.2. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору. 1.3. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16/12/22 від 16 грудня 2022 року ТОВ Діджи Фінанс набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № [номер приховано] від 11 вересня 2012 року у розмірі 29156.36 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23399 грн.; заборгованість за відсотками - 5757.36 грн.

З наданого розрахунку заборгованості та виписки з рахунку приватного клієнта [номер приховано] вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, вчасно кредитні кошти не повернув, сума заборгованості станом на 03 грудня 2026 становить 29156.36 грн.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003№ 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту № [номер приховано] від 10 березня 2012 року суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надавав своєчасно ТОВ Діджи Фінанс грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 29156.36 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23399 грн.; заборгованість за відсотками - 5757.36 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ( п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 №42649746 з адвокатом Білецьким Б.М., додаткова угода до договору від 28.11.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та акт наданих послуг від 27.11.2025 на загальну суму 7000,00 грн. Між тим ні детальний опис робіт, ні акт наданих послуг не містять посилання на позовну заяву саме у цій справі, отже надані документи не містять беззаперечних відомостей, що вказаний договір укладено саме для надання правничої допомоги саме у цій справі.

Позовна заява підписана керівником позивача. Зважаючи, що процесуальні документи подано особою, яка перебуває у трудових відносинах з позивачем (є директором), його посада передбачає здійснення функцій з представництва позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки їх розумну необхідність не доведено.

Питання про стягнення суми судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" суму заборгованості у розмірі 29156 (двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Л.М. Рибальченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.04.2026 Ухвала № 135687286 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42649746. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг