ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
757/56035/26-ц
4-с-168/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, просить визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рябчук В. А. про відкриття виконавчого провадження, зобов`язати закрити виконавче провадження, скасувати всі арешти, обмеження та інші заходи примусового виконання, вжиті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Дослідивши матеріали скарги з доданими до неї матеріалами, суддя дійшов такого висновку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Приписами ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Тобто, вказаною нормою законодавцем визначено право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо останні вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їх права чи свободи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно даних, які містяться в скарзі та доданих до неї матеріалах, установлено, що Печерським районним судом міста Києва направлено до державної виконавчої служби Шевченківського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ на виконання постанову Печерського районного суду міста Києва у справі про адміністративне правопорушення 757/38625/25-п від 02.12.2025.
На виконання вищевказаної постанови суду органом ДВС відкрито виконавче провадження № ВП НОМЕР_1 від 12.10.2026, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2026, постанову про арешт коштів боржника від 12.10.2026.
Тобто, на виконанні в державній виконавчій службі Шевченківського ВДВС у місті Києві КМУ МЮУ перебуває судове рішення, яке ухвалене в рамках КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суд бере до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини та ураховує те, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до п. 4 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі», юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.
У порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК).
У порядку цивільного судочинства і відповідно до згаданого розділу ЦПК до судів мають оскаржуватися й дії та бездіяльність органів ДВС під час виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу та інших третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано судами цивільної юрисдикції (розділи VII-1, VIII ЦПК).
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законодавством не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (стаття 181 КАС).
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності згідно КУпАП є актом у сфері публічно-правових відносин, а не рішенням у цивільній чи господарській справі. КУпАП не містить норм щодо судового контролю за виконанням рішень про адміністративні стягнення (як це є в ЦПК чи ГПК). Тому оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене КУпАП, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (ст. 287 КАС).
Отже, оскарження дії/бездіяльності державного виконавця під час виконання ним постанови суду, винесеної в рамках КУпАП, здійснюється за правилами адміністративного судочинства (КАС), а не в порядку цивільного судочинства (ЦПК).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких підстав, у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання слід відмовити, оскільки дана скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК).
Керуючись статтями 186, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. В. Єрмічова