Судові рішення

Рішення № 141490364 у справі № 209/2081/26 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 у цивільній справі № 209/2081/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського, суддя Ковальова-Писарева А. Б.

Справа№ 209/2081/26
СудДніпровський районний суд міста Кам’янського
СуддяКовальова-Писарева А. Б.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру15.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141490364

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 209/2081/26

Провадження № 2/209/1924/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,

за участю секретаря - Лушпай І.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

На обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.

01 жовтня 2022 р оку між позивачем та ОСОБА_3 , було укладено шлюб, який був зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис №727. Під час шлюбу у подружжя народилися спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14 жовтня 2022 року позивач визнав батьківство дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було внесено відповідний запис за №0[телефон приховано] у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Вказує, що з позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до виконавчого провадження №70306703 від 14 листопада 2022 року у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2022 року та стягуються аліменти на утримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття починаючи з 01 липня 2025 року.

Позивач має посвідчення багатодітної родини.

Окрім цього у позивача є неповнолітній син від першого шлюбу з ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження за №484, який зроблено Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (копія свідоцтва про народження додається). Відповідно до виконавчого провадження №56861268 від 26 липня 2018 року з позивача утримуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2018 року до досягнення повноліття.

Також, з 2023 року позивач набув статус особи з інвалідністю 3 групи (інвалідність армії) та був списаний з військової служби за станом здоров`я.

Зауважує, що відповідно до погіршення стану здоров`я та, як наслідок, він обмежений можливістю обирати місце роботи з більшою заробітною платою. Позивач наразі має тимчасовий захист в Республіці Польща і через погіршений стан здоров`я не може тимчасово працювати. Внаслідок погіршеного стану здоров`я та неможливістю працювати позивач наразі перебуває у вкрай скрутному фінансовому положенні і не може сплачувати аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину. Окрім того, позивач вимушений віддавати на підставі ухвалених судових рішень на утримання своїх неповнолітніх дітей 75% свого прибутку, всупереч визначеного діючим законодавством розміром стягнення аліментів на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини заробітку платника аліментів, така половина доходу ділиться на трьох дітей в рівних частинах, тобто на кожну дитину припадає приблизно по 1/6 доходу платника аліментів.

З урахуванням зазначеного, у зв`язку із тим, що позивач втратив здоров`я, не може повноцінно працювати і мати постійний гідний дохід, а також з огляду на той факт, що у позивача змінився статус і він став батьком трьох неповнолітніх дітей і наразі з нього утримуються аліменти в загальному розмірі 75% частини його заробітку (доходу) на всіх дітей, просить суд про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 1/4 частини свого доходу (заробітку) на кожну дитину на 1/6 частину свого доходу (заробітку) на кожну дитину, до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн. солідарно з відповідачів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 18 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважає, що твердження позивача про зміни його матеріального становища не відповідають дійсності. Окрім цього, позивачем не надано підтвердження його скрутного фінансового становища наприклад, інвалідність, яка потребує постійного дороговартісного лікування або суттєво обмежує працездатність, підтвердження витрат на лікування, довідки про доходи та інші докази того, що він не в змозі сплачувати аліменти.

Вказує, що рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 27 червня 2018 року (справа №209/1631/18) з позивача було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 06 червня 2022 року і до повноліття дитини на користь відповідача по справі. Вказане рішення суду (судовий наказ) набрало законної сили та звернута до примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання відповідача. Починаючи з 2018 року, позивач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, аліменти не сплачує та не бере участі у додаткових витратах на дитину. У зв`язку з заборгованістю по сплаті аліментів, позивачем, у 2019 році було відкрито кримінальну справу за злісне ухилення від сплати аліментів ст.164 ККУ, а також співробітниками поліції було проведено з позивачем бесіду про адміністративну та кримінальну відповідальність про несплату аліментів на утримання дитини. На період (травень 2022) проходження позивачем служби у ЗСУ примусово була стягнута заборгованість зі сплати аліменти, у зв`язку наявності у позивача офіційного доходу. Також Дніпровським районним судом міста Кам`янського була розглянута справа №209/2561/22, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів. Рішенням від 05 травня 2023 року у задоволені позовної заяви було відмовлено. Вирішуючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказам не підтвердив актуальність стану здоров`я чим спричинило погіршення його майнового стану у тому числі, у зв`язку з народження дітей від іншої жінки.

Зауважує, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» інваліди армії (внаслідок війни/бойових дій) 3 групи, вважаються працездатними. Вони мають право працювати, а роботодавець зобов`язаний створювати для них належні умови праці та враховувати рекомендації МСЕК. З огляду Пенсійного посвідчення, виданого громадянину ОСОБА_1 20 листопада 2024 року, інвалідність підтверджена у 2024 році, а також строк дії спливає у 2026 році.

Звертає увагу, що відповідно до судового наказу від 03 листопада 2022 року справа №209/2411/22, були стягнуті аліменти з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , 2018 року народження, у розмірі однієї четвертої заробітку доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2022 року до досягнення повноліття.

Вважає, що дана дія була спланована позивачем та ОСОБА_3 , для штучного погіршення матеріального стану позивача шляхом стягнення аліментів для подальшого звернення до суду з позовом про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів. Дані дії зумовлені ухиленням позивачем сплати аліментів в повному обсязі що призводить до порушення прав дитини ОСОБА_7 , 2013 року народження, на отримання аліментів.

Отже, у позивача відсутня обставина, що має істотне значення для зменшення заборгованості по сплаті аліментів. В зв`язку з наведеним, у позові слід відмовити за недоведеністю вимог. Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку викладеним, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів в частині зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 відмовити в повному обсязі.

15 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Вважає, що доводи ОСОБА_2 щодо існування змови між нею та позивачем, а також щодо штучного створення підстав для звернення до суду, є безпідставними та ґрунтуються виключнона припущеннях. Вказує, що дійсно, у певний період між нею та позивачем існували сімейні непорозуміння, у зв`язку з чим нею було подано заяву про розірвання шлюбу. Проте в подальшому сторони дійшли згоди щодо необхідності збереження сім`ї та спільного виховання дітей, примирилися та продовжили сімейні відносини. Зазначені обставини не свідчать про будь-яку змову між сторонами та не можуть бути доказом штучного створення підстав для звернення до суду.

04 серпня 2026 року від представника позивача - адвоката Назаренко І.С. надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 та зазначає, що відповідач 1 не надала жодного доказу, який би підтверджував відмову позивача від участі у додаткових витратах на дитину, так як Відповідач - 1 жодного разу не зверталась щодо додаткових витрат на дитину, стороні позивача незрозуміло, з чого складаються ці додаткові витрати, щоб приймати добровільну участь в них. Сам відзив на позовну заяву свідчить виключно про єдину вимогу/претензію Відповідача - 1 до позивача - це грошові кошти. Відповідач - 1 не порушує питання травмованої психіки дитини, через дії Відповідача - 1 і заборони у спілкування батька з сином.

В 2020 році було визначено порядок участі батька у вихованні дитини на підставі Рішення №59 від 25 лютого 2020 року виконавчого комітету Кам`янської міської ради, проте, Відповідач - 1, Всупереч прийнятому рішенню та встановленому порядку, відмовляється надавати дитину для спілкування з батьком та усіляко перешкоджає позивачу у можливості реалізувати своє право щодо участі у вихованні спільного сина. Вказує, що дійсно у позивача певний час були фінансові складнощі у житті і він не завжди мав фінансову можливість надавати допомогу та/або оплачувати боргові зобов`язання. Зауважує, що після повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України позивач став на захист територіальної цілісності країни та отримав ускладнення здоров`я у 2022 році, через яке і був виключений з реєстру військовозобов`язаних осіб з часом і наразі є ветераном. Як тільки позивачу здійснили виплати щодо втрати ним здоров`я під час несення військової служби, заборгованість за аліментами була погашена в повному обсязі.

Звертає увагу суду на той факт, що на підставі отриманої довідки від ПФУ щодо пенсійних виплат, виконавець провів перерахунок по виконавчих провадженнях (копії оновлених розрахунків додаються), відповідно до яких позивач має меншу суму заборгованості по виконавчих провадженнях, ніж зазначає Відповідач - 1, а перед Відповідачем - 1 взагалі її немає і має переплату у розмірі 17 789,97 грн. Тому, зазначені твердження Відповідача - 1 у відзиві на позовну заяву мають виключно декларативний характер, не стосуються предмета спору та не можуть бути прийняті удом до уваги, оскільки втратили свою актуальність і позивач виправив ситуацію щодо сплати аліментів, як тільки стабілізував фінансовий стан.

Вказує, що з 30 грудня 2022 року по 04 травня 2023 року позивачу було зроблено ряд оперативних втручань. Тривалий час проходив реабілітацію. Після реабілітації вимушений був повернутись на військову службу, після якої позивача було направлено на проходження ВЛК. Рішенням ВЛК позивача було визнано непридатним до військової служби та ЕКОПФО визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи. Звертає увагу суду на той факт, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутнє таке поняття, як «Інваліди армії (внаслідок війни/бойових дій) 3 групи і, тим паче, даним законом не визначається працездатність тієї чи іншої групи інвалідності.

Зазначає, що єдиний реальний дохід, який має позивач - це пенсійна виплата, яка з березня 2026 року нараховується та виплачується у розмірі 9 522,21 грн. щомісяця. На момент звернення з позовною заявою позивач вимушений сплачувати з даної пенсійної виплати 75% тільки на аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей, що суперечить визначеному діючим законодавством розміру стягнення аліментів на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини заробітку платника аліментів, така половина доходу ділиться на трьох дітей в рівних частинах, тобто, на кожну дитину припадає приблизно по 1/6 доходу платника аліментів.

Вважає, що Відповідач - 1 разом з відзивом на позовну заяву не надала жодного підтверджуючого належного доказу, який би свідчив про відсутність у позивача обставин, на які він посилається, та/або спростовував зазначене в позовній заяві.

У зв`язку з чим, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно з вимогами ст.128, 131 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні поштові документи, заяву про розгляд справи з викликом сторін, розгляд справи без його участі суду не надано, подав відповідь на відзив на позов, отже, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень позивачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно з вимогами ст.128, 131 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні поштові документи, надала до суду відзив на позов, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно з вимогами ст.128, 131 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні поштові документи, надала до суду додаткові пояснення в яких повідомила про неможливість бути присутньою у судовому засіданні, просила справу розглянути за її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала, а отже, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача ОСОБА_2 є спільний неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження за №484, який зроблено Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Відповідно до виконавчого провадження №56861268 від 26 липня 2018 року, з позивача утримуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2018 року до досягнення повноліття.

01 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис №727 /а.с.29/.

У подружжя народилися спільні доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстровано у Дніпровському районному у місті Кам`янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №182 від 21 серпня 2018 року /а.с.30/ та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровано у Малопольському воєводстві відділом реєстрації актів цивільного стану в м.Мислениці Республіка Польща, що підтверджується повною випискою зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 ,/а.с.31-34/.

З позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2022 року, відповідно до судового наказу по справі №209/2411/22, /а.с.7-8/.

Відповідно до судового наказу по справі №209/1631/18, з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2018 року /а.с.9-10/.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Кам`янське, з позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття починаючи з 01 липня 2025 року /а.с.11-14/.

Позивач має посвідчення багатодітної родини /а.с.37/.

З 2023 року позивач набув статус особи з інвалідністю 3 групи (інвалідність армії) та був списаний з військової служби за станом здоров`я /а.с.38,39-40/.

Позивачу був встановлений діагноз: хронічна правобічна вертеброгенна радикулопатія L5-S1, рецидивуюча течія, загострення. Помірний парез правої стопи. ОХЗ попереково-крижового відділу хребта, спондильоз, спондилоартроз. Стан після операцій: 30 грудня 2022 року - мікродискектомія 15-51 транслігаментарним доступом справа; 12 січня 2023 року - ревізія проміжку 15-S1 справа, видалення рецидиву кили диску 15-S1 справа; 20.01.2023 - інтерлямінектомія L5-S1, висічення рецидиву кили L5-S1, стабілізація транспедикулярною титановою системою на 4 гвинти «Interlock»; 04 травня 2023 року - міжтіливий корпородез L5-S1 PLIF системою «Medtronic». Стійкий больовий, м`язово-тонічний синдром. Порушення функції ходи помірного ступеню, статико-динамічної функції хребта вираженого ступеню /а.с.106-107/ та встановлено індивідуальну програму реабілітації інваліда №1982 від 30 жовтня 2024 року /а.с.108-110/.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №568612 станом на 27 липня 2026 року сукупний розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 складає 1 669,80 грн./а.с.111-115/.

Відповідно до довідки про доходи №5118971160182583, сума пенсії за період з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2026 складає 271 193,12, із розрахунку 9 522,21 грн на місяць./а.с.119/.

Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради №59 від 25 лютого 2020 року визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.122/.

Заявляючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів позивач просить врахувати, що він втратив здоров`я, не може повноцінно працювати і мати постійний гідний дохід, а також у нього змінився статус і він став батьком трьох неповнолітніх дітей і наразі з нього утримуються аліментів у загальному розмірі 75% частини його заробітку (доходу) на всіх дітей.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ч.1 ст.141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

П.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Зі змістом позову, обставинами, які наразі впливають на розмір присуджених аліментів, є зміни матеріального та сімейного стану позивача, погіршення стану здоров`я.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Так, сторони у справі повинні порівно утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить їх належне утримання. При цьому, суд враховує, що розмір стягнених аліментів має бути справедливим та таким, що забезпечить необхідну участь позивача як батька в утриманні своїх дітей, та має бути достатнім для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Законом України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими, - тому суд надає оцінку матеріальному та сімейному стану позивача з урахуванням розміру аліментів, присуджених до стягнення.

При розгляді справи з наданням оцінки ступеню обґрунтованості позовних вимог, суд звертає увагу, що звернення позивача до суду з позовом об`єктивно не може бути направлено на умисне ухилення від батьківського обов`язку матеріально утримувати свою дитину, - отже, суд не має сумнівів в щирості доводів позивача про дійсну необхідність зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і як ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні інших осіб, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Обов`язок щодо доведення погіршення майнового стану з метою зменшення розміру аліментів покладається на позивача. Ненадання позивачем зазначених доказів є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

Згідно з ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що за умов зміни сімейного стану позивача, у якого у новому шлюбі народилося двоє дітей, стягуються аліменти на утримання сина від попереднього шлюбу, істотно погіршився стан здоров`я та з увагою на той факт, що відповідач ОСОБА_3 визнала позовні вимоги в повному обсязі, розмір аліментів, які стягуються на утримання дітей слід переглянути. Обставина зменшення доходів позивача не впливає на розмір стягуваних аліментів, оскільки вони стягуються у частці від доходу, тобто, пропорційно. Натомість, як слідує з долучених доказів, ОСОБА_1 хворіє, окрім цього, перебуває на облік у лікаря-невропатолога, що несе додаткові витрати.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 27 червня 2018 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 03 листопада 2022 року та на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 08 жовтня 2025 року у справі №209/4813/25 на користь ОСОБА_3 на утримання доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід зменшити з 1/4 частини від доходів позивача до 1/6 частини його доходів.

Вказане стягнення відбувається з моменту набрання рішенням суду законної сили до повноліття старшої дитини.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з того факту, що матеріалами справи підтверджується отримання позивачем повного обсягу послуг адвоката та понесення витрат в суді.

Ст.137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

П.1,2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує, що справа про зменшення розміру аліментів на утримання дітей не є справою значної складності, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку на підставі наданих позивачем доказів, а отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. На підтвердження понесених витрат суду надано лише копію договору про надання правничої допомоги №06/01/2026 від 06 січня 2026 року, укладеного між адвокатом Назаренко І.С. та ОСОБА_1 /а.с.18-19/.

Суд зауважує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Між тим, таких доказів суду не надано та матеріали справи не містять.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 129,92 грн., по 1 064,96 грн. з кожного, у відшкодуванні позивачу витрати на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 75, 77, 79, 80, 84 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 278-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 27 червня 2018 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 03 листопада 2022 року та на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 08 жовтня 2025 року у справі №209/4813/25 на користь ОСОБА_3 на утримання доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини від доходів позивача до 1/6 частини його доходів на кожну дитину щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання даним рішенням законної сили і проводити до досягнення кожною дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 27 червня 2018 року у справі №209/1631/18, припинивши з цього моменту стягнення аліментів на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 03 листопада 2022 року у справі №209/2411/22, припинивши з цього моменту стягнення аліментів на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Кам`янське від 08 жовтня 2025 року в цивільній справі №20-/4813/25.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

У відшкодуванні позивачу витрати на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 06 листопада 2026 року.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.08.2026 Ухвала № 139260212 Дніпровський районний суд міста Кам’янського
19.08.2026 Ухвала № 139230614 Дніпровський районний суд міста Кам’янського
09.07.2026 Ухвала № 138101423 Дніпровський районний суд міста Кам’янського
18.05.2026 Ухвала № 136654946 без тексту Дніпровський районний суд міста Кам’янського
10.04.2026 Ухвала № 135608706 без тексту Дніпровський районний суд міста Кам’янського