Справа № 562/1724/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
"01" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді Чорного І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,
в с т а н о в и в :
Представник заявника адвокат Ярмольчук В.С. звернувся до суду із заявою в системі "Електронний суд" про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки і призначення ОСОБА_1 опікуном.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно із ч. 6, 7 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи (ч.8 ст.300 ЦПК України).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що заявник при зверненні до суду має навести обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, а також висновок судово-психіатричної експертизи, який підтверджує, ці обставини.
Консультаційний висновок спеціаліств від 05.05.2026 не є висновком судово-психіатричної експертизи.
А висновок судово-психіатричного експерта від 13.03.2024 №64/24 про який зазначено у рішенні суду від 17.07.2024 не може братись до уваги, так як він складений ще перед ухваленням цього судового рішення.
В розумінні ч. 8 статті 300 ЦПК судово-психіатрична експертиза повинна бути проведена перед зверненням до суду про продовження строку дії судового рішення, але, в будь-якому разі, після ухвалення судового рішення про визнання особи недієздатною.
На користь такого тлумачення ч. 8 статті 300 ЦПК України свідчить і строк встановлений ч. 7 ст.300 ЦПК України для звернення до суду із клопотанням (не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 300 ЦПК України), а також розгляд такого клопотання до закінчення строку дії рішення про визнання особи недієздатною (ч.9 ст.300 ЦПК України).
Отже, законодавцем визначено як обов`язкова умова надання висновку судово-психіатричної експертизи одночасно із зверненням до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною.
Водночас суд зауважує, що у разі необхідності, відповідна експертиза може бути призначена судом на підставі відповідної заяви про забезпечення доказів для подальшого подання клопотання про продовження строку дії рішення, поданої у порядку, визначеному ст.ст. 116 - 119 ЦПК України, за нявності перешкод в отриманні висновку судово-психіатричної експертизи за зверненням учасника справи з метою виконання ч. 8 ст. 300 ЦПК України. Та відповідної заяви або доказів існування перешкод для самостійного отримання висновку судово-психіатричної експертизи до суду не надходило.
Також відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Частиною 1статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно із ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства, захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Всупереч вищезазначеному, заявником до заяви не додано подання про можливість призначення опікуном, а також доказів про те, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки і піклування.
Окремо слід звернути увагу, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та її територіальної цілісності, повинен з`ясувати необхідність такого опікунства, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивуючи свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні донині.
Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, оголошено загальну мобілізацію в Україні. Правовий режим загальної мобілізації продовжувався та триває в Україні до теперішнього часу.
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікунами особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною.
Відповідно до Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України, вони, відповідно до покладених на них завдань, в т.ч. ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки на підставі можливого рішення суду у даній справі про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної, він буде мати підстави звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на обліку в якому він перебуває, з метою відстрочки від призову на військову службу, а тому суд пропонує заявникові залучити до участі у справі у якості заінтересованої особи відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, на обліку в якому він перебуває, зазначити його місцезнаходження та надати копію заяви із доданими документами для вручення вказаній особі.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Всупереч наведеному, у заяві відсутні заінтересовані особи.
Так, суд зазначає, що усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що глава 2 «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи» розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, залишити без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме звернутися до суду із клопотанням, яке відповідає вимогам ч. 8 статті 300 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 10, 185, 297, 300 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в:
Заяву залишити без руху, надавши заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Чорний