УХВАЛА
01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 755/8770/24
провадження № 61-6374ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД», ОСОБА_2 про визнання недійсним ліцензійного договору та застосування наслідків його недійсності,
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2026 року Школяр А. В., який діє від імені ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у вказаній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 12 травня 2026 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків, а саме заявнику необхідно надати докази доплати судового збору та уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Також Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що реєстрація ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є обов`язковою.
В матеріалах касаційного провадження міститься повідомлення про доставлення електронного листа, яким підтверджується вручення Школяру А. В., який діє від імені ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», ухвали Верховного Суду від 12 травня 2026 року - 15 травня 2026 року.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
21 травня 2026 року від Школяра А. В., який діє від імені ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема, докази доплати судового збору та уточнена касаційна скарга.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
У випадку касаційного оскарження судового рішення на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Такий висновок щодо застосування аналогічних норм Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
В уточненій касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень міститься посилання на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), проте касаційна скарга не містить вказівки на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.
Крім того, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до ЦПК України.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Також касаційний суд вважає за необхідне зауважити, що в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зміни вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 20 лютого 2024 року.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац 2 частини першої статті 185 ЦПК України).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 185 ЦПК України).
При додатковій перевірці уточненої касаційної скарги встановлено, що ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37935978) не має зареєстрованого «Електронного кабінета» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТСТ, що підтверджується відповіддю № 35057614 сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 12 травня 2026 року недоліки не усунув, а тому касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД», ОСОБА_2 про визнання недійсним ліцензійного договору та застосування наслідків його недійсності вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький