У Х В А Л А
Справа №347/868/26
2-ві/348/1/26
01 червня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Бойчук Надії Василівни про відвід головуючої судді Максименко О.Ю. у цивільній справі № 347/868/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи: Косівський відділ ДРАЦС у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,
в с т а н о в и в:
У провадженні судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської Максименко О.Ю. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Косівський відділ ДРАЦС у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства.
На електронну адресу суду 28.05.2026 від представника позивача адвоката Бойчук Надії Василівни надійшла заява про відвід головуючої судді Максименко О.Ю. у цій цивільній справі.
Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду заяви про відвід судді Максименко О.Ю. у цивільній справі № 347/868/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Косівський відділ ДРАЦС у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства 28.05.2026 визначено суддю Матолич В.В.
Згідно з наказом голови суду №02-05/41 від 25.05.2026 року судді Матолич В.В. надано інший день відпочинку - 29 травня 2026 року за роботу у вихідний день.
Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Федорів Л.Ю. № 205 від 29.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 347/868/26.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 29.05.2026 заяву передано на розгляд судді Гундяку Т.Д.
В обґрунтування підстав для відводу представник позивача зазначає на наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Максименко О.Ю.
20 травня 2026 року суддею Максименко О.Ю. постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви, у зв`язку із її не відповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України. Зокрема вказує, що обґрунтовуючи залишення позовної заяви без руху, суддя зазначила про відсутність у позовній заяві реєстраційних номерів облікових карток платників податків (РНОКПП) або дат народження відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 8 ст. 187 ЦПК України щодо направлення запиту до Єдиного державного демографічного реєстру. З огляду на це, суд зобов`язав позивача надати вказані відомості. Посилання судді на неможливість формування запиту через відсутність РНОКПП або дати народження свідчить про спробу перекласти на позивача виконання процесуальних обов`язків, які закон покладає виключно на орган судової влади. Таким чином, вимога суду про надання відомостей, які позивачу об`єктивно не відомі та не можуть бути відомі, виходить за межі вимог ст. 175 ЦПК України та фактично створює штучну процесуальну перешкоду у доступі до правосуддя.
Крім того, в ухвалі суддя зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками загиблого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, «остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу». Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, саме у підготовчому засіданні суд «з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше».
Таким чином, встановлення належності відповідачів, перевірка їхнього правового статусу та оцінка доказів на підтвердження їхніх родинних зв`язків із померлим ОСОБА_4 є виключною компетенцією суду на стадії підготовчого провадження, а не передумовою для відкриття провадження у справі. Стадія відкриття провадження передбачає виключно формальну перевірку відповідності заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, які не містять імперативного обов`язку позивача доводити родинні зв`язки між відповідачами та іншими особами. Таким чином, суддя поставила відкриття провадження у залежність від надання доказів, отримання яких можливе лише у порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України.
Також в ухвалі суд фактично перейшов до передчасної оцінки обставин та доказів по суті спору, зазначивши, що: «…позивачем не зазначено, чим підтверджується те, що ОСОБА_4 забезпечував дітей матеріально. Також не зазначено, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не був записаний батьком дітей, якщо визнавав їх своїми. Також не зазначено, з яких причин він не звернувся із заявою до відділу РАЦС для визнання батьківства або що перешкоджало визнанню батьківства в позасудовий спосіб до моменту його смерті».
Таким чином, зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачається, що суд, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, фактично здійснив оцінку достатності та переконливості доказів, а також значущості наведених позивачем обставин для вирішення спору по суті, чим підмінив стадію відкриття провадження стадією судового розгляду справи, хоча така оцінка може надаватися виключно після дослідження всіх доказів у їх сукупності під час розгляду справи по суті.
Вказує, що за таких обставин, мотиви судді свідчать не про формальну процесуальну перевірку позовної заяви, а про завчасно сформовану правову позицію щодо заявлених вимог, у межах якої наведені позивачкою обставини були фактично визнані недостатніми і недоведеними ще до початку судового розгляду.
Характер викладених в ухвалі висновків свідчить про те, що суддя, залишаючи позовну заяву без руху, поставила під сумнів саму обґрунтованість заявлених вимог, дійшовши висновку про відсутність обставин та доказів, які могли б слугувати підставою для їх розгляду.
Наведені обставини вказують на упередженість та необ`єктивність судді.
Суддею не наведено вказівок, які саме дії може вчинити позивачка чи її представник в межах своїх процесуальних можливостей для усунення недоліків.
За такого підходу ухвала про залишення позовної заяви без руху виходить за межі свого процесуального призначення, оскільки замість надання можливості усунути конкретні та реально усувні недоліки, суддя по суті сформулював висновок, притаманний відмові у задоволенні позову.
Такий підхід свідчить про відмову у доступі до судового розгляду під виглядом процесуального рішення про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, представник позивача вважає, що повинна заявити відвід судді Максименко О.Ю., оскільки має обґрунтовані сумніви в її неупередженості, в об`єктивному підході до розгляду цієї справи, що підриває довіру до законності будь-якого майбутнього судового рішення. Також наголошує на тому, що, такі сумніви не викликані незгодою з процесуальним рішенням, а саме мотивами, які навела суддя при його прийнятті. Наведене в ухвалі про залишення без руху позовної заяви не відповідає принципу верховенства права, підриває довіру до суду з боку сторін та об`єктивно породжує сумнів у безсторонності судді.
Згідно ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням наведеного суддя розглянув заяву про відвід у відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву представника позивача про відвід головуючому судді Максименко О.Ю., суддя дійшов таких висновків.
Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суддя констатує відсутність підстав стверджувати, що головуючий у справі суддя Максименко О.Ю. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді (суддів) діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й суддею не здобуто.
За об`єктивним критерієм судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.
Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Для відведення головуючому судді у даній цивільній справі необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Доводи заяви про відвід судді Максименко О.Ю. по своїй суті зводяться до незгоди представника позивача, як учасника справи, із процесуальними діями та ухвалою судді, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Максименко О.Ю.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (ухвала від 20 січня 2025 року у справі № 619/11/25 (провадження № 61-742ск25).
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у її неупередженості та об`єктивності.
Враховуючи викладене, доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятими суддею Максименко О.Ю. процесуальними діями та ухвалою в справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України і не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, а тому заява Бойчук Н.В. про відвід від участі у розгляді справи судді Надвірнянського районного суду Максименко О.Ю. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 33, 36, 40 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Бойчук Надії Василівни про відвід головуючої судді Максименко О.Ю. у цивільній справі № 347/868/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи: Косівський відділ ДРАЦС у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Гундяк Т.Д.