У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2026 року справа № 580/3009/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 у відмові відновити ОСОБА_1 на обліку для отримання житла для постійного проживання;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити ОСОБА_1 на обліку для отримання квартири в постійне користування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як військовослужбовець, який перебував на квартирному обліку під час військової служби та звільнений з військової служби на пенсію (в запас) має перебувати на квартирному обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак відповідач безпідставно не поновив позивача на такому обліку.
Ухвалою від 31 березня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.04.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що потреба ОСОБА_1 у поліпшенні житлових умов не підтверджена відповідними доказами. У наказі про звільнення з військової служби від 29 грудня 2010 № 1038 підполковника ОСОБА_1 про потребу у поліпшені житлових умов не зазначено. Відповідно до наказів Міністерства оборони України від 06.10.2006 № 577 та від 30.11.2011 № 737 надсилання військово-облікові справи щодо квартирного обліку військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей до ІНФОРМАЦІЯ_3 не передбачено, у зв`язку із чим рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 суперечить керівних наказам Міністерства оборони України.
Крім того вказав на пропуск позивачем строку звернення із цим позовом, зазначивши, що 08.09.2009 позивач отримав у користування квартиру АДРЕСА_1 , 29.12.2010 звільнився із військової служби та 29.12.2012 знятий з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку із її розформуванням. Позивач повинен був цікавитись своїми правами з питання зняття із займаної ним квартири статусу «службова» для подальшого отримання її у власність щонайменше із 2010 року, коли при звільненні із військової служби мав вислугу 20 років та був звільнений за станом здоров`я, що не робив.
Під час вирішення питання про можливість розгляду справи, суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою ІНФОРМАЦІЯ_3 у відновленні ОСОБА_1 на обліку для отримання житла для постійного проживання.
Суд врахував, що у відповідь на звернення позивача, квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква листом від 10.08.2023 № 1971 повідомив позивачу, що квартира АДРЕСА_1 відповідно Книги обліку службових жилих приміщень в Уманському гарнізоні перебуває на обліку в КЕВ м. Біла Церква як «службова». Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року визначено механізм виключення квартир з числа службових з подальшим наданням їх для постійного проживання сім`ям військовослужбовців, осіб звільнених в запас. Основними умовами для виключення квартири з числа службових, є: перебування на квартирному обліку в Збройних Силах України; наявність вислуги 20 і більше календарних років, а також звільнення з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів (розділ 7, пункт 10 вищезазначеної Інструкції...). Для вирішення питання з яким заявник звернувся до КЕВ м. Біла Церква необхідно відновитися на квартирному обліку за останнім місцем служби (у разі розформування військової частини при військовому комісаріаті територіально, який відносився до колишньої частини).
Отже, щонайпізніше у серпні 2023 року позивачу стало відомо про виключення його з квартирного обліку, у зв`язку із чим розпочав перебіг шестимісячного строку звернення з цим позовом.
Разом з тим, позивач звернувся в суд з цим позовом 25.03.2026 (згідно експрес-накладної ТОВ «Нова пошта»), тобто з пропуском строку звернення, визначеним частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не додав.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК