ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/7997/22 Номер провадження 22-ц/814/3258/26 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
У Х В А Л А
02 червня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и в:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено частково.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав вибухово-уламкове поранення (контузію) 06 квітня 1983 року під час бойових дій на території держави де велись бойові дії не пов`язаного із вчиненням ним: кримінального чи адміністративного правопорушення або що воно не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Судові витрати у вигляді судового збору віднесено за рахунок держави.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2026 року виправлено описку в рішенні Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.04.2026 в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, вказано «повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2026 року».
Вказане рішення оскаржено Міністерством оборони України.
У апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого вказав, що копію повного тексту рішення отримано Міністерством оборони України в електронному кабінеті 21.04.2026, а також клопотав про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, який фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. В умовах відсічі збройної агресії абсолютний та безумовний пріоритет у фінансуванні надається видаткам на забезпечення обороноздатності держави. Проведення платежів через Державну казначейську службу України в умовах воєнного стану здійснюється з урахуванням жорсткої пріоритетності (черговості), проте видатки на сплату судового збору не належать до видатків першої чи другої черги пріоритетності, що об`єктивно унеможливлює оперативне та своєчасне проведення транзакцій зі сплати судового збору.
Відповідно до ухвали ВП ВС від 20.04.2023 у справі №990/13/23, застосування норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення чи розстрочення його сплати є правом, а не обов`язком суду, про що свідчить застосована у тексті закону мовна конструкція: «суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору…» та вирішення цього питання слід розглядати з огляду на певні обставини справи.
Отже, колегія суддів вважає за можливе відстрочити Міністерству оборони України сплату судового збору у даній справі за апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року до постановлення судового рішення по суті.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, апеляційний суд зазначає таке.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 ст.8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Згідно із ч.2 ст.354 ЦПК України, учасники справи якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи районний суд ухвалив рішення 02.04.2026 (а.с.90-93), дата виготовлення повного тексту рішення не вказана, відповідно до супровідного листа 16.04.2026 Шевченківським районним судом м. Полтави було направлено копію рішення від 02.04.2026 Міністерству оборони України (а.с.94), ухвалою від 30.04.2026 виправлено описку в рішення та вказано, що повний текст рішення виготовлено 13.04.2026 (а.с. 98), апеляційна скарга подана 20.05.2026, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження рішення.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання Міністерством оборони України копії рішення від 02.04.2026.
До апеляційної скарги додано картку руху документу, з якої вбачається, що Міністерство оборони України отримало копію рішення в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 21.04.2026.
Зважаючи на те, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Підстав для відмови у прийнятті і поверненні апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до ст.360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та апеляційної скарги.
Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції, ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, перелік матеріалів, що додаються.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Інші заяви чи клопотання в апеляційній скарзі відсутні.
Згідно із ч.3 ст.368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
За ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч.3 ст.369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Таким чином справа підлягає розгляду з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст.ст.359, 361, 369 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Поновити Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року.
Відстрочити Міністерству оборони України сплату судового збору у даній справі за апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року до постановлення судового рішення по суті.
Відкрити апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року.
Копію ухвали направити Міністерству оборони України, для відома.
Копії ухвали та апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами направити іншим учасникам даної справи.
Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ст.360 ЦПК України вони мають право подати до Полтавського апеляційного суду за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Соборності 17, е-mail: inbox@pla.court.gov.ua, в письмовій формі відзив на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали та апеляційної скарги.
До відзиву необхідно додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи проводити з повідомленням учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І. Дорош
В.М. Триголов