Справа № 367/5176/21
Провадження №6/367/88/2026
УХВАЛА
Іменем України
01 червня 2026 року м.Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області, в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участю секретаря Колодезної В.В.,
стягувача ОСОБА_1
представника стягувача адвоката Педенко С.В.
боржника ОСОБА_2
представника боржника - адвоката Коваленка Я.О.
приватного виконавця Крегула І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфіеренції у заяву представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Коваленко Я.О. про розстрочення сплати заборгованості за аліментами та скасування постанов приватного виконавця про арешт коштів та майна боржника у цивільній справі №367/5176/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний виконавець Крегул І.І.,-
ВСТАНОВИВ:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана заява, подана представником боржника ОСОБА_2 - адвокатом Коваленко Я.О., в якій просить суд розстрочити сплату заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП №79949531 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року, розмірі 241 988,41 гривень шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10082,86 грн., починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців. Скасувати постанову приватного виконавця Крегула Івана Івановича ВП №79949531 від 09.01.2026 року про арешт коштів боржника. Скасувати постанову приватного виконавця Крегула Івана Івановича ВП №79949531 від 09.01.2026 року про арешт майна боржника.
Обгрунтовуючи заяву та необхідність розстрочення сплати заборгованості за аліментами вказує, що у приватного виконавця Крегула Івана Івановича знаходиться виконавче провадження ВП № 79949531 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/5176/21 від 02 серпня 2021 року, виданий 02 січня 2026 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 13.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04 лютого 2026 року ОСОБА_2 отримав від Приватного виконавця Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 04.02.2026 року, згідно якого станом на 31 січня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів починаючи з 13 липня 2021 року по 31 січня 2026 року становить 241 988,41 гривень.
Як вбачається з інформації з АСВП судовий наказ Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2021 року по справі №367/5176/21, виданий 02 січня 2026 року, було пред`явлено до примусового виконання та відкрито виконавче провадження 08 січня 2026 року.
Вказує, що боржник не знав і не міг знати про наявність виданого у липні 2021 року судового наказу про стягнення з останнього аліментів, оскільки вказана справа розглядалася без повідомлення ОСОБА_2 . Про існування судового наказу від 02.08.2021 року Боржнику стало відомо тільки у січні 2026 року після відкриття виконавчого провадження та винесення Приватним виконавцем Крегулом І.І. постанов про арешт майна боржника та арешт коштів боржника від 09 січня 2026 року.
Таким чином заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.01.2026 року у розмірі 241 988,41 гривень виникла не з вини Боржника, оскільки йому не було відомо про наявність судового наказу. Виконавчий документ був пред`явлений до примусового виконання після 5,5 років з дня його прийняття судом, тобто заборгованість зі сплати аліментів виникла не в процесі примусового виконання, а «заднім числом», оскільки Стягувач має пред`явити судовий наказ в будь-який момент до досягнення дитиною повноліття згідно ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». Тобто в даному випадку саме поведінка Стягувача прямо вплинула на виникнення заборгованості зі сплати аліментів, не повідомивши про це Боржника та не звернувшись до органів примусового виконання.
Просить врахувати, що Боржник за період нарахування заборгованості зі сплати аліментів ніде не працював і не має доходів. Вказані обставини підтверджуються відповіддю Державної податкової служби України на запит №: 308804322 від 08.01.2026 року Приватного виконавця Крегула Івана Івановича.
За таких обставин Боржник позбавлений можливості сплатити одразу всю заборгованість, нараховану за попередні 5,5 років.
У зв`язку з чим Боржник звертається до суду про розстрочення заборгованості зі сплати аліментів та вважає за можливе просити суд розстрочити сплату заборгованості за аліментами в розмірі 241 988,41 гривень шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10 082,86 грн., починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців. При цьому просить врахувати, що Боржник також повинен сплачувати поточні аліменти, починаючи з 01 лютого 2026 року щомісячно, не враховуючи заборгованості і відповідно має додаткове матеріальне навантаження.
При розгляді питання про розстрочення заборгованості зі сплати аліментів просить врахувати об`єктивну неможливість одночасного погашення Боржником всієї заборгованості; матеріальний стан Боржника, у якого були відсутні доходи в період нарахованої заборгованості; відсутність вини Боржника, оскільки останньому не було відомо про наявність судового наказу і пред`явлений він до виконання лише у 2026 році. Тобто заборгованість виникла не процесі виконання судового рішення.
У зв`язку з виниклою заборгованістю до пред`явлення судового наказу до виконання (понад 3 місяці) Приватний виконавець виніс Постанову ВП № 79949531 від 09.01.2026 року про арешт коштів Боржника та Постанову ВП № 79949531 від 09.01.2026 року про арешт майна Боржника
У випадку надання судом розстрочки сплати заборгованості за аліментами, відпадуть підстави для арешту коштів та майна Боржника. За наведеного вказані постанови підлягатимуть скасуванню.
В судовому засідання представник боржника - адвокат Коваленко Я.О. пояснив, що про існування судового наказу, за яким виникла заборгованість зі сплати аліментів, боржнику стало відомо лише в січня 2026 року. Вказав, що боржник немає об`єктивної можливості погасити заборгованість, адже перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має доходів. Звернув увагу на відсутність вини з боку боржника у виникненні такого розміру заборгованості. Додав, що ОСОБА_2 свої обов`язки щодо утримання дитини виконує, але аліменти сплачує дружина боржника - ОСОБА_4 .. Просив надати можливість розстрочити погашення заборгованості, шляхом часткової оплати щомісячно. Крім того просив скасувати постанови приватного виконавця про накладення арешту на рахунки та майно боржника. Додав, що наразі боржник немає доходів, матеріально допомагає дружина, буде намагатись сплачувати поточні платежі по аліментах та погашати наявну заборгованість.
Представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Педенко С.В. заперечувала проти задоволення заяви представника боржника. Пояснила, що після розлучення у боржника залишився обов`язок утримувати спільну дитину, проте, стягувач сподівалась, що боржник буде виконувати свій обов`язок добровільно.
Приватний виконавець Крегул І.І. в судовому засіданні у задоволенні заяви представника боржника просив відмовити. Вказав, що боржник ОСОБА_2 свого обов`язку не виконує, аліменти сплачує інша особа - ОСОБА_4 .. Додав, що боржник має у власності певне майно, відповідно є можливість виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника боржника про розстрочення сплати заборгованості за аліментами, заслухавши думку учасників процесу дійшов наступних висновків.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 02 серпня 2021 року Ірпінським міським судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно інформації про виконавче провадження, 08.01.2026 року приватним виконавцем Крегул І.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79949531 з примусового виконання вказаного вище судового наказу.
Окрім цього, в рамках вказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем Крегул І.І. винесено постанову про арешт коштів боржника від 09.01.2026 року та про арешт майна боржника від 09.01.2026 року.
Як вбачається із розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період нарахування з липня 2021 року по січень 2026 року складає 241 988,24 грн..
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
Згідно ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Відповідно до ст. ст. 8, 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ст. 194 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 СК України - до досягнення нею двадцяти трьох років.
У відповідності до ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.
Частинами 1 і 2 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження " передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
За приписами частини 2 статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
У разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов`язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 197 СК України суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості, виходячи з матеріального та сімейного стану платника аліментів, а також може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Закон не містить визначень істотності обставин, а тому це поняття є оціночним і такий характер обставин має визначатись судом в кожній конкретній справі.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження N 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
За приписами статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).
Так, судом встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась у боржника внаслідок обставин, які не залежали від його свідомого бажання ухилитись від виконання покладених на нього чинним законодавством батьківських обов`язків щодо утримання дитини та невиконання рішення суду про їх стягнення.
Натомість, як вбачається така утворилась внаслідок того, що судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, який був виданий Ірпінським міським судом Київської області 02 серпня 2021 року, не пред`являвся протягом довготривалого періоду часу до примусового виконання (понад 5 років), що одночасного призвело до обов`язку боржника сплачувати аліменти у примусовому порядку з моменту пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання (з 08.01.2026 року) та одночасного виникнення заборгованості по їх сплаті, яка утворилась за період з 13.07.2021 (день звернення до суду із відповідною заявою про видачу судового наказу) по 26.01.2026 (день пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання в органах ДВС).
Такі дії стягувача, на думку суду, є недобросовісними, та такими, що порушують права боржника, адже заборгованість як вказано вище утворилась не від свідомого бажання боржника ухилитись від виконання своїх батьківських обов`язків та рішення суду відповідно, а як було вказано саме від недобросовісних дій самого стягувача.
При цьому суд вважає, що погашення такої суми заборгованості разом зі сплатою поточних платежів по аліментах призведе до надмірного фінансового навантаження на стягувача, який згідно наявної у матеріалах справи інформації за період нарахування заборгованості зі сплати аліментів ніде не працював та не мав офіційних доходів.
Так, судом також встановлено необізнаність боржника про наявність даного судового наказу, адже як вбачається з матеріалів справи, у боржника відсутня офіційна електронна адреса, у матеріалах справи відсутнє зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику, а отже, відсутні докази, що боржник отримував копію судового наказу разом з заявою стягувача про видачу судового наказу з доданими до неї документами.
Натомість, як вбачається із долучених представником боржника копій документів, ОСОБА_2 після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, свої батьківські обов`язки виконує регулярно, про що свідчать копії платіжних інструкцій, про сплату аліментів за період з лютого 2026 року по травень цього року включно, не зважаючи на вказаного у платіжках платника ОСОБА_4 ..
Поруч з цим, суд вважає винесені приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 09.01.2026 року та про арешт майна боржника від 09.01.2026 року такими, що порушують права боржника ОСОБА_2 на користування та розпоряджання своїми коштами чи майном, у зв`язку з чим, суд вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до переконливого висновку про задоволення заяви адвоката Коваленка Я.О. діючого від імені та у інтересах боржника ОСОБА_2 та розстрочення сплати заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП №79949531 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року у розмірі 241 988,41 гривень шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10082,86 грн., починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців, а винесені в рамках вказаного провадження постанови приватного виконавця Крегула Р.М. про арешт коштів боржника від 09.01.2026 року та про арешт майна боржника від 09.01.2026 року, такими, що підлягають скасуванню.
Керуючись ст.81, ст.84, 447, 447-1, 448 ЦПК України, статтею 197 СК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Коваленко Я.О.,- задовольнити.
Розстрочити боржнику ОСОБА_2 сплату заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП №79949531 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року у розмірі 241 988,41 гривень шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10082,86 грн., починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців.
Постанову приватного виконавця Крегула Івана Івановича винесену 09.01.2026 року в рамках виконавчого провадження №79949531 про арешт коштів боржника, - скасувати.
Постанову приватного виконавця Крегула Івана Івановича винесену 09.01.2026 року в рамках виконавчого провадження №79949531 про арешт майна боржника, - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Повний текст ухвали проголошено 01 червня 2026 року.
Суддя: Л.В. Мерзлий