СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6206/26
ун. № 759/1101/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про витребування доказів
01 червня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі Біляку М.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Новікової Н.І.,
відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про витребування інформації у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
30.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить визнати кожного із відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Ухвалою суду від 21.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
10.02.2026 позивачем усунено допущені недоліки.
Ухвалою від 13.02.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників у судове засідання на 27.04.2025 року.
Ухвалою від 27.04.2026 залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_5 .
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Новіковою Н.І. зазначає, що відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебувають тривалий час на території України.
Судом поставлено на обговорення учасникам справи питання щодо витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетин вказаними відповідачами державного кордону України.
Учасники справи ініціативу суду підтримали.
Дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ст. 43 ЦПК України закріплено право та одночасно обов`язок учасників провадження подавати суду докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В силу ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Зі змісту ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що запитувана інформація має вагоме значення для перевірки тверджень сторони позивача про тривалу відсутність відповідачів ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 за місцем реєстрації внаслідок перетину державного кордону України, суд доходить висновку про необхідність витребування вказаної інформації від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 42, 43, 76, 83, 84, 258-261, 293, 294, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженцем м. челябінська, російська федерація, громадянином російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , державного кордону України на виїзд та в`їзд у період з 01.01.2021 по день надання інформації.
Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженцем м. Києва, Україна, громадянином України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , державного кордону України на виїзд та в`їзд у період з 01.01.2021 по день надання інформації.
Зобов`язати уповноважену особу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) надати запитувану інформацію у строк до 25 вересня 2026 року.
Відповідно до ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Єросова І.Ю.