Справа № 274/3576/26 Провадження № 2-з/0274/23/26
У Х В А Л А
Іменем України
02.06.2026 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», АТ «Житомиробленерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
20.05.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати дії ТОВ «ЖОЕК» та АТ «Житомиробленерго» щодо припинення електропостачання за її адресою протиправними;
- зобов`язати АТ "Житомиробленерго» та ТОВ "ЖОЕК", які перекладають відповідальність один на одного, негайно відновити постачання та розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 на особовий рахунок НОМЕР_1 ;
- стягнути з відповідачів солідарно на її користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Ухвалою від 26.05.2026 вказану позовну заяву залишено без руху.
01.06.2026 ОСОБА_1 надала уточнену позовну заяву.
Окрім того, 01.06.2026 позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідачів вжити заходів задля недопущення погіршення стану майна, загрози життю та здоров`ю позивача, шляхом тимчасового відновлення подачі електричної енергії до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням.
Своє клопотання мотивує тим, що з 27.04.2026 відповідач повністю припинив постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 з грубим порушенням процедури, передбаченої Правилами роздрібного ринку електричної енергії, зокрема без належного попередження за 10 робочих днів. Проживання у житловому приміщенні без електроенергії є нестерпним та таким, що порушує ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до житла). Через відсутність електроенергії неможливо забезпечити роботу холодильного обладнання, внаслідок чого миттєво псуються продукти харчування, що створює ризик харчових отруєнь та позбавляє її можливості забезпечити базові життєві потреби. Заходи, які вона просить вжити, є тимчасовими, діятимуть виключно до набрання рішенням законної сили. Їх невжиття створює реальну загрозу життю та здоров`ю їй та її дітям. На думку заявника, тимчасове відновлення електроенергії в межах забезпечення позову не є підміною рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Слід зазначити, що згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, ч.10 ст.150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Встановлено, що позивачем у позовній заяві (уточненій позовній заяві) заявлено позовну вимогу про зобов`язання АТ "Житомиробленерго" та ТОВ "ЖОЕК", які перекладають відповідальність один на одного, негайно відновити постачання та розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 на особовий рахунок НОМЕР_1 .
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», АТ «Житомиробленерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди на теперішній час не розглянута, забезпечення позову шляхом зобов`язання ТОВ «ЖОЕК» та АТ «Житомиробленерго» вжити заходів задля недопущення погіршення стану майна, загрози життю та здоров"ю позивача, шляхом тимчасового відновлення подачі електричної енергії до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням, не може замінювати собою рішення суду у даній справі, та не є видом забезпечення позову.
Такий вид забезпечення позову є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про зобов`язання відповідачів негайно відновити постачання та розподіл електричної енергії без розгляду справи по суті.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено про недопустимість забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд також звертає увагу, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за схожих підстав було відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи вказану заяву в межах заявлених вимог, враховуючи те, що наведений заявником у своїй заяві захід забезпечення позову є безпідставним, необґрунтованим та неспівмірним із заявленими вимогами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», АТ «Житомиробленерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА