Справа №274/3576/26
Провадження № 2/0274/2688/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"02" червня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», АТ «Житомиробленерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
20.05.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою від 26.05.2026 вказану позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 26.05.2026, ОСОБА_1 01.06.2026 надала заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнену позовну заяву з додатками для відповідачів.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, в уточненій позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у позовній заяві зазначає про відключення електроенергії відповідачами за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого її права порушено. При цьому, з долучених до позовної заяви документів вбачається, що споживачем електроенергії за об`єктом споживання за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) є ОСОБА_2 .
Позивач в заяві про усунення недоліків зазначає, що предметом спору є захист прав споживача, правовідносини мають характер публічного договору приєднання. Також зазначає, що до заяви додано копію квитанції про оплату рахунку за особовим рахунком НОМЕР_1 , що згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії є фактом приєднання до умов договору.
Поряд з цим, 01.06.2026 канцелярією Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області складено акт про відсутність копії квитанції про оплату/рахунку (на підтвердження договірних відносин).
Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вказуючи на належність засвідчення копій, суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Разом з тим, додані до матеріалів позовної заяви копії документів не засвідчено належним чином.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення з відповідачів 20000 грн моральної шкоди слід зазначити наступне.
Позивач у позовній заяві, посилаючись на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначає, що споживачі звільнені від сплати судового збору та позовна вимога про стягнення моральної шкоди є похідною.
Позивачка при зверненні з вимогами до суду послалась на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, у ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».
Слід урахувати, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, передбачає, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції.
Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнена від сплати судового збору у відповідності до положеньст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
А тому за вимогу про відшкодування моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. та надати до суду квитанцію про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичiв/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача [рахунок приховано]; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).
Окрім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі ч. 3 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
У п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» терміни вживаються в такому значенні: зокрема, виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", до відносин, якi регулюються законодавством України про захист прав споживачів, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купiвлі - продажу, майнового найму (у тому числi найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) i наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числi побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та іх вантажу, комiсії, схову, страхування, із договорiв про надання фiнансово - кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцiй, приймання і зберiгання цiнних паперів, надання консультаційних послуг).
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, не довела доказами, що вона є споживачем електроенергії за об`єктом споживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки матеріалами справи встановлено, що споживачем послуг є власник особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Таким чином, потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, враховуючи, що позивачем вживались заходи для усунення недоліків, однак визначені ухвалою суду від 26.05.2026 недоліки не усунуті у повному обсязі, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви (уточненої) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви (уточненої) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
Надати позивачу для усунення недоліків строк, який становить 5 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, позовна заява (уточнена) буде вважатись неподаною та повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА