Ухвала № 137159213 у справі № 373/1561/25 від 01.06.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

___________________________________

Справа № 373/1561/25

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12480/2026

У Х В А Л А

1 червня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., перевіривши виконання вимог статей 352, 354, 356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року заяву задоволено.

На вказане рішення суду 21 травня 2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. направила апеляційну скаргу на поштову адресу Київського апеляційного суду, яка отримана судом 25 травня 2026 року.

В апеляційній скарзі представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що 24 лютого 2026 року нею було подану апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року повернута Міністерству оборони України у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скаргу у строк, встановлений судом.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. зазначає, що неодноразово зверталася з листами до відповідальних виконавців щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зокрема, 6 лютого 2026 року, 20 лютого2026 року, 10 березня 2026 року, проте виконати ухвалу суду у встановлений судом строк не вбачалось за можливе, оскільки платіжна інструкція на адресу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходила.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. зазначає, що вона вчиняла усі можливі дії щодо належного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, своєчасно, наступного дня після отримання ухвали, направила заявку на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено у судовому засіданні 26 січня 2026 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 25 лютого 2026 року.

24 лютого 2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, яка ухвалою судді Київського апеляційного суду від 4 березня 2026 року залишена без руху, відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, наданий строк у п`ять днів з дати отримання ухвали для надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційна скарга повернута Міністерству оборони України у зв`язку з несплатою судового збору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами. У разі пропуску процесуальних строків державними органами поважними причинами пропуску такого строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Брак бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у виді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно».

За таких обставин, посилання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. на відсутність документу про сплату судового збору, як підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку.

Крім того апеляційна скарга не відповідає вимога ст. 356 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До апеляційної скарги докази оплати судового збору не додані, а у поданій апеляційній скарзі представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3. заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом фінансів ІНФОРМАЦІЯ_1, через органи державного казначейства України, що призведе до пропущення строків подання апеляційної скарги, а тому, на момент подання апеляційної скарги надати суду платіжне доручення з відміткою органу Державної казначейської служби України в якості доказу сплати судового збору немає можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:

1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Міністерство оборони України не є позивачем у даній справі, а відтак підстави для відстрочки сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відповідно до вищезазначених норм відсутні.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18.

Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним.

Зазначені вище норми матеріального та процесуального права не передбачають можливість відстрочити сплату судового збору за обставин, зазначених у клопотанні ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин, клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягає.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання юридичною особою апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання заяви судовий збір сплачений у розмірі 605грн 60 коп. а відтак судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 908грн 40коп. (605грн 60 коп. х 150%).

Таким чином, Міністерству оборони України необхідно сплатити судовий збір у сумі 908грн 40 коп. та направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що

підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок [рахунок приховано]

- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101

- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- ЄДРПОУ 37993783

- код банку отримувача 899998

- код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

ухвалив:

визнати зазначені представником ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року неповажними.

У задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 про відстрочку сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року залишити без руху, надавши представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 строкв десять днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та для надання документу про сплату судового збору.

У разі не зазначення інших підстав для поновлення строку у визначений строк або визнання наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання ухвали суду в частині усунення недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя