Ухвала № 137932352 у справі № 373/1561/25 від 25.06.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 373/1561/25

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12480/2026

У Х В А Л А

25 червня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України - ОСОБА_3 на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

установив:

рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року заяву задоволено.

На вказане рішення суду 21 травня 2026 року представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. направила апеляційну скаргу на поштову адресу Київського апеляційного суду, яка отримана судом 25 травня 2026 року.

В апеляційній скарзі представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що 24 лютого 2026 року нею було подану апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року повернута Міністерству оборони України у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скаргу у строк, встановлений судом.

Представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. зазначає, що неодноразово зверталася з листами до відповідальних виконавців щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зокрема, 6 лютого 2026 року, 20 лютого2026 року, 10 березня 2026 року, проте виконати ухвалу суду у встановлений судом строк не вбачалось за можливе, оскільки платіжна інструкція на адресу представника Міністерства оборони України не надходила.

Представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. зазначає, що вона вчиняла усі можливі дії щодо належного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, своєчасно, наступного дня після отримання ухвали, направила заявку на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення суду ухвалено у судовому засіданні 26 січня 2026 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 25

лютого 2026 року.

24 лютого 2026 року представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, яка ухвалою судді Київського апеляційного суду від 4 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, апеляційна скарга залишена без руху, наданий строк у п`ять днів з дати отримання ухвали для надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційна скарга повернута Міністерству оборони України у зв`язку з несплатою судового збору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами. У разі пропуску процесуальних строків державними органами поважними причинами пропуску такого строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Брак бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у виді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно».

За таких обставин, посилання представника Міністерства оборони України - ОСОБА_3. на її неодноразові звернення до відповідальних виконавців щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Крім того, повторно подаючи апеляційну скаргу, представник заінтересованої особи не додала до неї документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 1 червня 2026 року визнано зазначені представником Міністерства оборони України - ОСОБА_3. причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року неповажними, у задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України - ОСОБА_3. про відстрочку сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу було залишено без руху, а представнику Міністерства оборони Українивизначено строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарженнята для надання документу про сплату судового збору.

Копія ухвали судді 9 червня 2026 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3., що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

16 червня 2026 року представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила платіжну інструкцію від 15 червня 2026 року про сплату судового збору, зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

У поданій заяві представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3. просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось одразу, без надмірних зволікань, а платіжна інструкція отримана Міністерством оборони України лише 16 червня 2026 року.

Колегія суддів вважає, що дані доводине є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що: «невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.

Строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами».

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні повторної апеляційної скарги 21 травня 2026 року, представником Міністерства оборони України - ОСОБА_4. не було усунуто недоліки, що стали підставою для повернення першої апеляційної скарги, оскільки не було надано доказів сплати судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів враховує, що повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору не є поважною причиною пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду, повторно подаючи апеляційну скаргу, представник заінтересованої особи не усунула недоліки, які були підставою для повернення первісної апеляційної скарги, тому не вбачає правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки представник Міністерства оборони України - ОСОБА_3.подала апеляційну скаргу на рішення суду з пропуском визначеного законом строку, зазначені нею причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів у відкритті апеляційного провадження відмовляє.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України - ОСОБА_3 на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук