05.06.2026 Справа № 756/12507/24
Унікальний номер 756/12507/24
Номер провадження 2-во/756/89/26
УХВАЛА
про відмову у виправленні описки
05 червня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Макушева А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представниці позивачів - ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 20 травня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Затварницька Інна Петрівна про визнання недійсним договору іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Оболонського районного суду від 20 травня 2026 року по цивільній справі № 756/12507/24 заяву про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частину нерухомого майна (квартири) АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування частки квартири № 2069 від 3 травня 2019 року; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
01 червня 2026 року до суду від представниці позивачів - ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 20 травня 2026 року, у якій просила суд виправити описку, а саме додати в резолютивну частину ухвали суду про наладення арешту на квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_4 Заяву мотивовано тим, що в резолютивній частині ухвали про накладення арешту було помилково не вказано РНОКПП ОСОБА_4 , що стало підставою відмови у реєстрації ухвали виконавчою службою Оболонського району.
На підставі протоколу авторозподілу від 01 червня 2026 року заяву передано для розгляду судді Шролик І.С.
Суд, дослідивши заяву про виправлення описки, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки.
Судом встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду від 20 травня 2026 року по цивільній справі № 756/12507/24 заяву про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частину нерухомого майна (квартири) АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування частки квартири № 2069 від 3 травня 2019 року; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Заявник зазначив, що в резолютивній частині ухвали про накладення арешту було помилково не вказано РНОКПП ОСОБА_4 , що стало підставою відмови у реєстрації ухвали виконавчою службою Оболонського району.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
Суд вважає, що ухвала Оболонського районного суду від 20 травня 2026 року по цивільній справі № 756/12507/24 не містить описок, які б перешкоджали її виконанню, суд зауважує, що представником позивачів не надано доказів неможливості виконання ухвали суду, в обґрунтування заявлених вимог про виправлення описки. Також як вбачається з тлумачення положень законодавства, суд не може вносити зміни в зміст судового рішення.
Окрім того, суд розяснює, що згідно із частиною третьою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.
Пунктами 2, 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну та проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників.
Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16, від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц, від 29 квітня 2021 року у справі № 686/3941/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 504/3238/16-ц, які згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до правовідносин, що виникли в цій справі.
Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вказану інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову представнику позивачів ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі суду від 20 травня 2026 року, оскільки ухвала суду не містить описок, які б перешкоджали її виконанню, будь-яких доказів неможливості виконання ухвали про забезпечення позову суду не надано.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суддя
УХВАЛИЛА:
Відмовити представниці позивачів - ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі суду від 20 травня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Затварницька Інна Петрівна про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана 05 червня 2026 року.
Суддя І.С. Шролик