Справа № 761/7235/25
Провадження № 2/761/1739/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
за участі секретаря Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюка Анатолія Володимировича про відвід головуючого судді Аббасової Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, -
в с т а н о в и в :
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2025 зупинено провадження у справі до набрання рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/17224/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, законної сили.
Постановою Київського апеляційного суду від 29.10.2025 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12.05.2026 на електронну пошту суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюка А.В. про відвід головуючого судді у справі №761/7235/25, яка мотивована тим, що 30 червня 2025 року суддя Аббасова Н.В. розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача Воронюка С.О. про зупинення провадження у даній справі, прийняла рішення про задоволення клопотання та зупинила провадження у даній справі. 29 жовтня 2025 року, постановою Київського апеляційного суду було задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , а саме ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2025 року, скасовано як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, головуюча у справі суддя Аббасова Н.В. висловила свою позицію у справі, яка була скасована судом апеляційної інстанції. Отже, суддя Аббасова Н.В., фактично прийняла сторону відповідачів та третіх осіб, порушуючи принцип верховенства права, принцип пропорційності та принцип змагальності сторін, а скасоване апеляційною інстанцією ухвалене рішення як таке, що не відповідає процесуальному законодавству, позбавила ОСОБА_1 законного права у спілкуванні з дитиною уже на протязі року.
13.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Воронюка С.О., надійшли заперечення на вищевказану заяву про відвід судді, в яких адвокат просив відмовити у задоволенні заяви про відвід Аббасової Н.В. посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У відповідності до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши зміст заяви про відвід головуючого судді по цивільній справі №761/7235/25, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Розглянувши заяву про відвід, суд вважає її необґрунтованою через те, що зазначені представником позивача обставини не є підставами для відводу судді, що передбачені ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п. 49, 50, 52, 53 зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (interalia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Ті ж самі висновки ЄСПЛ зазначив у рішенні у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року.
З аналізу вищезазначеного у взаємозв`язку із наведеними підставами для відводу судді, обставин для задоволення заяв про відвід не вбачається, а тому, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та необхідність вирішення іншим складом суду заяви про відвід судді Аббасової Н.В. у справі №761/7235/25.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Визнати заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюка Анатолія Володимировича про відвід головуючого судді Аббасової Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - необґрунтованою.
Питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Аббасової Н.В. від розгляду цивільної справи №761/7235/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя Н.В. Аббасова