Справа № 539/2351/26
Провадження № 2-о/539/110/2026
УХВАЛА
про продовження строку для усунення недоліків заяви
05.06.2026
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Г.М.Гуменюк ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 2019року по15.12.2024 року. У заяві наводить обґрунтування того, що вони проживали однією сім`єю, ОСОБА_3 проходив службу в ЗСУ, ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув. Встановлення зазначеного вище факту потрібне заявниці для оформлення спадкових прав, підтвердження соціально-правового статусу, оформлення та одержання виплат грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України.
Ухвалою суду від 22.05.2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків.
29.05.2026 року на виконання ухвали суду від 22.05.2026 року заявником подано заяву в новій редакції.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , прихожу до наступних висновків.
Як вже зазначалося судом, згідно ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст.294 ЦПК України).
Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.
Верховний Суд України узагальнюючи судову практику у своєму листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 зокрема вказав, що при визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно положень ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Таким чином, у разі визнання людини безвісно зниклою чи у разі її смерті, породжуються певні правові наслідки як щодо майна такої особи, його утриманців, зокрема, враховуючи зазначені у заяві обставин, призначення та виплата одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця.
Як вбачається із змісту заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув. Встановлення даного факту заявниці необхідно для оформлення спадкових прав, підтвердження соціально-правового статусу, оформлення та одержання виплат грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України.
У поданій суду заяві про встановлення факту, заінтересованими особами зазначено Міністерство оборони України та ОСОБА_2 . Зі змісту заяви вбачається, що у ОСОБА_3 є дитина ОСОБА_4 .
На переконання суду встановлення даного юридичного факту може впливати на права та обов`язки дитини ОСОБА_4 , а також юридичних осіб - державних органів, які мають вирішувати питання про можливість проведення вказаних виплат та здійснювати такі виплати. Даних осіб заявниця не зазначає заінтересованими особами, відсутні і дані про вказаних осіб, для можливості залучення до участі у справі їх судом.
Беручи до уваги мету встановлення факту, заявниці необхідно визначити коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі як заінтересовані особи з врахуванням їх юридичного інтересу.
Таким чином, суддя позбавлений можливості дійти висновку про відсутність у даній справі заінтересованих осіб, відсутність спору про право та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
За таких обставин, заявнику слід надати примірники заяви із додатками для заінтересованих осіб, відповідно до їх кількості.
Враховуючи вищенаведене, заявнику рекомендовано усунути вищевказані недоліки заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, передбачених ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно положень ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 12 ЦПК України, з метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, враховуючи положення ст. 127 ЦПК України, вважаю за необхідне продовжити заявниці строк на усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 127, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Продовжити заявнику ОСОБА_1 строк на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, а саме на п`ять днів з дня отримання даної ухвали суду.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог заява вважатиметься неподаною і буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк