Справа № 953/7217/26
н/п 2/953/4309/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2026 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування
УСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_2 .
Також позивачка у позові визначає третю особу, Державного нотаріуса П`ятої Харківської міської держаної нотаріальної контори (відокремленого підрозділу) Денисюк Тетяну Станіславівну.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 справу передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статей 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас позивачв порушення пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позові не зазначає про наявність або відсутність у позивачки, відповідачки та третьої особи електронного кабінету.
Крім того, позивач у позові визначає у вступній частині позову третьою особою Державного нотаріуса П`ятої Харківської міської держаної нотаріальної контори (відокремленого підрозділу) Денисюк Тетяну Станіславівну.
Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України третіх осіб може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Позивач, зазначаючи у вступній частині позову третю особу, не заявляє відповідного клопотання про її залучення та в порушення частини четвертої статті 53 ЦПК України не вказує, на яких підставах належить залучити до участі у справі третю особу.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Порядок сплати та розмір судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Позивачка заявила дві окремі вимоги майнового характеру, а саме: визнання права власності в порядку спадкування на: (І) 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; (ІІ) квартиру АДРЕСА_2 .
З долучених до позову доказів (оцінки вартості майна) вбачається, що вартість житлового АДРЕСА_1 складає 248 500,00 грн (звіт про незалежну оцінку від 27.05.2026), а вартість квартиру АДРЕСА_2 - 398 500,00 грн (звіт про незалежну оцінку від 27.05.2026).
Позивачка заявила вимогу про визнання права власності на будинку, відповідно судовий збір за вказаною вимогою складає 1 331,20 грн, оскільки 1 відсоток від ціни позову є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму (248 500,00 / 2 * 1% = 1 242,50 грн) (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 505/1516/21). За другою вимогою майнового характеру (визнання права власності на квартиру) розмір судового збору складає 3 985,00 грн. Отже, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті складає 5 316,20 грн.
Водночас позивач долучив до позову квитанцію до платіжної інструкції № 2.692503165.1 від 02.06.2026, згідно з якою судовий збір сплачено в розмірі 5 227,50 грн, тобто меншому ніж визначено законом.
Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, то позивачці необхідно: (І) зазначити про наявність / відсутність електронних кабінетів в учасників справи; (ІІ) навести мотиви залучення до участі у справі в якості третьої особи державного нотаріуса; (ІІІ) доплатити судовий збір в розмірі 88,70 грн.
Позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, тобто якщо вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст. 2, 175, 177, 185, 259 - 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про внесення змін до іпотечного договору та застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначено в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ВІТЮК