Ухвала № 137209756 у справі № 905/300/25 від 08.06.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" червня 2026 р. Справа№ 905/300/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг»

на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 (повний текст рішення складено 31.03.2026)

у справі №905/300/25 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Креакон»

про визнання договору оренди недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25 позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Креакон» про визнання договору оренди недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір оренди майна №02-12/2024-КЛ від 02.12.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креакон».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» на користь Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області 1 211,20 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креакон» на користь Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області 1 211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 20.05.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Водночас апелянтом у своїй апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №905/300/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

03.06.2026 матеріали справи №905/300/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 вказала на те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» було подано до Північного апеляційного господарського суду з використанням підсистеми «Електронний суд».

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні підстави для застосування частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено пониження сплати судового збору, оскільки апеляційну скаргу подано 20.05.2026 через підсистему «Електронний суд».

Матеріали справи №905/300/25 свідчать про те, що Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області звернулося до суду першої інстанції з позовом у даній справі в 2025 році.

Так, станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №905/300/25 є вимога немайнового характеру (про визнання договору оренди недійсним).

Із урахуванням вказаних приписів Закону України «Про судовий збір», того, що судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 1 січня відповідного року, в якому було подано позов (станом на 01.01.2025 це 3 028,00 грн), а також враховуючи те, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 3 633,60 грн (3 028,00 грн х 150% х 0,8).

Однак, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Крім того, за змістом статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абзацу 7 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області було прийнято 20.11.2025, повний текст складено та підписано 31.03.2026 та доставлено до електронного кабінету апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» 31.03.2026 о 18 год. 54 хв, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету (електронну пошту) особи (том 2, а.с. 237). Отже, враховуючи, що рішення суду прийнято 20.11.2025, повний текст складено та підписано 31.03.2026, то строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення починає відраховуватися з дня складення повного судового рішення, а саме з 01.04.2026 і останнім днем 20-денного строку є 20.04.2026. Оскільки апелянту оскаржуване рішення суду не було вручено в день складення його повного тексту та було доставлено до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 31.03.2026 о 18 год. 54 хв, що підтверджується матеріалами справи, то останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а саме в строк до 21.04.2026.

Однак, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення апелянт звернувся 20.05.2026 через підсистему «Електронний суд», тобто з пропущенням встановлених процесуальних строків.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» було отримано 30.04.2026.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними з огляду на наступне.

Зі змісту статті 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Сама ж наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Проаналізувавши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг», суд дійшов висновку, що фактично доводи скаржника зводяться до того, що оскаржуване рішення адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» - Глущенко І.О. було отримано лише 30.04.2026.

Проте колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, з якого вбачається, що оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» 31.03.2026 о 18 год. 54 хв. (том 2, а.с. 237) та його адвоката Глущенко Інни Олексіївни - 31.03.2026 о 19 год. 00 хв. (том 2, а.с. 238), а тому твердження представника апелянта про те, що повний текст оскаржуваного рішення адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» було отримано лише 30.04.2026 не відповідає матеріалам справи.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об`єктивно непереборними та такими, що не давали змоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою, оскільки апелянт отримав оскаржуване рішення суду від 20.11.2025 в свій електронний кабінет 31.03.2026 о 18 год. 54 хв, а також його представник отримав оскаржуване рішення суду в свій електронний кабінет 31.03.2026 о 19 год. 00 хв, а тому відповідно до положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення повного тексту судового рішення вважається 01.04.2026 (оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, а тому вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення) та саме з цієї дати останній вважається таким, що обізнаний зі змістом оскаржуваного рішення.

У зазначеному клопотанні апелянт не наводить жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із відповідною апеляційною скаргою у встановлені законом строки.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.10.2025 у справі №916/4915/24 зазначивши про те, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, учасник справи має усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких останній бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету, а тому суд вважає, що учасник справи повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.

Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного та на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25 без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 255, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг» на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2025 у справі №905/300/25 залишити без руху.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку та сплатити судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар Консалтінг», що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко