УХВАЛА
02 червня 2026 року
м. Київ
справа № 619/7825/24
провадження № 61-5527ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Ситнік О. М., Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання дій, що порушують право та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дій такими, що порушують право та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської областівід 03 жовтня
2025 рокупозов ОСОБА_1 . , який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь малолітньої дитини - ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника - ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі
20 000 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2025 року у частині відмови у задоволенні позову залишено без змін.
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 24 квітня 2026 року справу визначено суддю-доповідача Коротуна В. М., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Червинська М. Є.
03 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2026 рокувизнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуну В. М., Коротенку Є. В., Червинській М. Є. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання дій, що порушують право та відшкодування моральної шкоди.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. передано для вирішення іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 травня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду. Відведено суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинську М. Є. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання дій, що порушують право та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року.
Матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 у зазначеній справі передано на повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 20 травня 2026 року визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М., суддів, які входять до складу колегії : Ситнік О. М., Фаловську І. М.
30 травня 2026 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду заяву про відвід суддів Ситнік О. М. та Фаловської О. М.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду скарг ОСОБА_1 у Верховному Суді, судді Ситнік О. М. та Фаловська І. М., на думку заявника, допускали порушення норм процесуального та матеріального права, здійснювали формулювання висновків, що не відповідали змісту застосованих норм права. Отже, підставою для відводу є сукупність обставин, які створюють об`єктивний сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду цієї касаційної скарги.
01 червня 2026 року зазначену заяву було передано судді Ігнатенку В. М.
Розглянувши заяву про відвід, перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта
статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що відсутні обставини, які б свідчили про виявлення суддями
Ситнік О. М., Фаловською І. М., упередженості у справі. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Докази, які б свідчили про упереджене ставлення суддів до сторони у справі, заявником не надані і в матеріалах касаційного провадження відсутні.
Отже, доводи заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Ситнік О. М., Фаловської І. М., тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (аналогічний висновок див., зокрема, в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 760/13291/20,
від 16 квітня 2024 року у справі № 235/1298/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 216/5160/22, від 20 березня 2024 року у справі № 216/4601/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22 та від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21).
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід суддів.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід
суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Фаловської І. М., тому відповідно до
частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Ситнік О. М.,
Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у справі
за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання дій, що порушують право та відшкодування моральної шкоди, визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Фаловської І. М. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська