УХВАЛА
08 червня 2026 року
м. Київ
справа № 754/17117/25
провадження № 61-5421ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року залишено без змін.
22 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року скасувати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року заяву судді Верховного Суду Лідовця Р. А. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Верховного Суду Лідовця Р. А. за його заявою від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди. Матеріали касаційного провадження передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 29 квітня 2026 року ухвали просамовідвід судді Лідовця Р. А., справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням відповідних доказів; надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, зазначивши, у чому саме полягає порушення норм процесуального права. Визначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
25 травня 2026 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 .
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2026 року заявнику роз`яснювалося, що йому необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення процесуального строку для подання касаційної скарги та надати докази поважності пропуску такого строку.
На підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_1 надав скріншот з електронної пошти, відповідно до якого 21 квітня 2026 року апеляційний суд засобами електронного зв`язку надіслав йому копію постанови Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року.
Однак, заявник не подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Отже, заявником не виконана вимога ухвали Верховного Суду про залишення його касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України, у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки станом на 08 червня 2026 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2026 року щодо надання клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги, не виконано, то це перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк