Ухвала № 137257012 у справі № 521/22574/25 від 04.06.2026

Справа № 521/22574/25

Провадження № 2-з/521/113/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 червня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Олексія Вікторовича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовною заявою до Приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, згідно якої просила суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 615 600,00 гривень відшкодування шкоди завданої майну та 100 000,0 гривень відшкодування моральної шкоди; стягнути з приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС» на користь ОСОБА_1 697 593,60 гривень відшкодування шкоди завданої майну.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, подія якої мала місце 07.09.2025, позивачу завданого моральної шкоди та матеріальних збитків, оскільки належний їй автомобіль, марки INFINITI QX50, державний номер НОМЕР_1 , фактично знищено, та позивач отримала тілесні ушкодження.

Загальний розмір шкоди (збитків) позивача, яких остання зазнала внаслідок ДТП 07.09.2025 року, складається та становить: вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження транспортного засобу - 1 266 238,60 гривень; витрати на оплату послуг судового експерта по складанню висновку №261/25 транспортно-товарознавчих експертиз від 22.10.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією 2.355616667.1 від 15.10.2025 року - 15 000,00 гривень; витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди - 4 565,00 грн та 27 390,00 гривень, що підтверджуються: рахунками фактурою № 25 від 10.09.2025 року та № 26 від 10.09.2025 року; актами виконаних робіт № 60 від 10.09.2025 року та № 61 від 10.09.2025 року; платіжними інструкціями № Т304-Т710-Н1А6-РСКТ від 10.09.2025 року та № 4Х47-990ХК3КК-68АМ від 10.09.2025 року - 31 955,00 гривень. Всього розмір матеріальної шкоди (збитків) становить 1 313 193,60 гривень - моральна шкода 100 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Наразі, розгляд справи по суті триває.

10.02.2026 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить суд ухвалити рішення про задоволення позову яким: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 250 000,00 гривень відшкодування шкоди завданої майну; стягнути з Приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС» на користь ОСОБА_1 1 063 193,60 гривень відшкодування шкоди завданої майну і додаткових витрат, та 100 000,0 гривень відшкодування моральної шкоди, та вирішити питання розподілу судових витрат у справі.

10.02.2026 року заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, та просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належний співвідповідачу - приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС», сідловий тягач Scania G400, державний номер НОМЕР_2 , та напівпричеп Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 .

Ухвалою суду від 13.02.2026 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Олексія Вікторовича.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.05.2026 року апеляційну скаргу приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС» задоволено частково, скасовано ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2026 року та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби відмовлено.

02.06.2026 року представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 30442560) вчиняти дії з відчуження транспортних засобів, а саме: сідлового тягача Scania G400, державний номер НОМЕР_2 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ) та напівпричепа Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ), які належать на праві власності приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 30442560).

В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначав, що у випадку задоволення судом позовних вимог позивача, останній набуде права на стягнення грошових коштів з приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС», у загальному розмірі більш ніж 1 163 193,60, проте у випадку відчуження приватним підприємством «НАФТАТРАНССЕРВІС» вищевказаних транспортних засобів, або передачі в заставу, до набрання законної сили рішення суду у справі, може призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення суду, та повного і фактичного задоволення майнових вимог позивача.

Зазначає, що метою забезпечення позову - забезпечення збереження арештовано рухомого майна у відповідача у незмінному стані і статусі, та охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, за рахунок майна відповідача, що наддасть можливість уникнути можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, та уникнення будь-яких труднощів при виконанні.

04.06.2026 року до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову від представника Приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС» - адвоката Морозова Євгенія Євгенійовича, відповідно до яких він зазначав, що ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» розуміє наявність цивільно-правової правової відповідальності перед позивачем ОСОБА_1 , як потерпілою внаслідок ДТП в рамках деліктних правовідносин, не відмовляється від компенсації збитків.

Додатково повідомив, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 702 за 2025 рік (реалізація товарів), обороти підприємства за напрямками «роздрібна торгівля», «оптова торгівля», «господарська діяльність» показують приріст доходу, що свідчить про прибутковість підприємства. Вищевказані обставини підтверджені оборотно-сальдовими відомостями, фінансовими звітами свідчать про те, що ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» має можливість для виконання судового рішення у разі його ухвалення на користь позивача без звернення для примусового виконання та не проявляє жодних дій, які б свідчили про намір ухилитися від його виконання в майбутньому. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» вчинення дій з відчуження транспортних засобів, а саме: сідлового тягача Scania G400, державний номер НОМЕР_2 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ) та напівпричепу Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ), які належать на праві власності ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», не відповідатиме законній меті вжиття таких заходів забезпечення позову та перешкоджатиме господарській діяльності підприємства.

Розгляд клопотання відбувається без повідомлення учасників справи згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку про можливість задоволення заявленого клопотання.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) Верховним Судом зазначено, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Вимоги позивача до Приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС» пред`явлено позивачем на підставі ст. 1172 ЦК України, яке відповідає за шкоду завдану його працівником - ОСОБА_2 , внаслідок події ДТП 07.09.2025 року, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, та керуючи сідловим тягачем Scania G400, державний номер НОМЕР_2 , зчепленим з напівпричіпом Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 .

Сідловий тягач Scania G400, державний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 , належать на праві власності співвідповідачу - приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС», згідно свідоцтв про реєстрації транспортних засобів серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 , чого останній не заперечує.

Таким чином, суд, враховуючи те, що рішення апеляційного суду від 28.05.2026 року є чинним, яким скасовано попередні заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна, проте у співвідповідача - приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС», є можливість в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що є беззаперечною обставиною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, а відтак заява представника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Олексія Вікторовича про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст. 149, 151-153, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Олексія Вікторовича - задовольнити.

Заборонити приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 30442560) вчиняти дії з відчуження транспортних засобів, а саме: сідлового тягача Scania G400, державний номер НОМЕР_2 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ) та напівпричепа Cobo Hermanos SBA58, державний номер НОМЕР_3 (номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ), які належать на праві власності приватному підприємству «НАФТАТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 30442560).

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Копію ухвали направити для виконання до Головного сервісного центру МВС ( [телефон приховано]; поштова адреса: вул. Лук`янiвська, 62, м. Київ, 04052; електронна адреса: info@hsc.gov.ua, розмір повідомлення не повинен перевищувати 5 Mb).

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.А. Мазун