ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"10" червня 2026 р. справа № 300/1303/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі, також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також - відповідач, УЗПВР в Івано-Франківській та Тернопільській областях Мін`юсту), у якому просить:
- відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі судом першої інстанції;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19.02.2026, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 79866138.
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо винесення постанов у межах виконавчого провадження № 79866138.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 даний позов залишено без руху. Визначено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 2662,40 гривень; підтвердження позивачем того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмового доказу, який ним долучається до справи.
07.04.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. В даній заяві позивач надав підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та вказав відомості про розташування оригіналів долучених до позовної заяви доказів. Поряд з цим, позивачем заявлено клопотання про продовження строку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Вирішуючи заявлене позивачем клопотання, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за № 3674-VI (надалі, також - Закон № 3674-VІ), судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону № 3674-VІ, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Однак, статтею 44 КАС передбачено перелік змагальних прав учасників справи.
Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо сплати судового збору.
Для цього позивач як особа, зацікавлена у судовому розгляді, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18.
Так само суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для позивача можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Поміж викладеного суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У свою чергу, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем станом на дату розгляду даного клопотання не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з чим останнє не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною шостою статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Зважаючи на те, що клопотання про продовження строку судом визнано необґрунтованим, у задоволенні останнього слід відмовити.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для усунення недоліків, визначеного ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі № 300/1303/26 - відмовити.
2. Копію цієї ухвали надіслати позивачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
3.1. Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
3.2. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3.3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.