ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"10" червня 2026 р. Справа № 903/1214/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Гудак А.В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25 (суддя Гарбар І.О., м. Луцьк, повний текст складено 26.06.2026)
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації
до відповідача 1 Луцької районної державної адміністрації Волинської області
до відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
до відповідача 3 Олицької міської ради
до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поля Волині"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща"
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування розпорядження, наказу, рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25.
Листом №903/1214/25/2751/26 від 01.06.2026 витребувано у Господарського суду Волинської області матеріали справи №903/1214/25.
09 червня 2026 року матеріали справи №903/1214/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 40 878 грн (3028 грн* 9 )* 150%).
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв`язку з цим, оскільки апеляційну скаргу подано засобами електронного зв`язку в електронній формі розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 32 702,40 грн (40 878грн * 0,8).
Проте, до апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість, апелянт у поданій апеляційній скарзі звертається з клопотанням про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25 до ухвалення рішення за результатами апеляційного розгляду у даній справі. Обґрунтовуючи подане клопотання, скаржник зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області утримується за рахунок державного бюджету, але у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану наразі на рахунку юридиної особи відсутні кошти для сплати судового збору, на підтвердження вказаного надав виписку з рахунку станом на 29.05.2026 року.
Суд, розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов наступних висновків.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
З огляду на те, що предметом спору у справі №903/1214/25 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п.3 ч.1 ст.8 Закону), а також ця справа не є справою про банкрутство (неплатоспроможність) (п.4 ч.1 ст.8 Закону) доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25 та залишає апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області без руху.
Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунений шляхом направлення до Північно-західного апеляційного господарського суду - оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату (доплату) судового збору на реквізити: отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (Номер справи), Північно-західний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) - у розмірі 32 702,40 грн.
Отже, виходячи з вимог зазначених норм ГПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25 подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі ст.174, п.2 ч.3 ст.258, ч.2 ст.260 ГПК України.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області слід у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору в розмірі 32 702,40грн.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 у справі №903/1214/25 - залишити без руху.
3. Запропонувати Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до апеляційного господарського суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору в розмірі 32702,40 грн.
4. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області , що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Гудак А.В.