Справа №127/16948/26
Провадження № 2/127/4808/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Приписами п.8 ч.3 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, як інше можуть бути подані разом із позовною заявою, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до позовної заяви про розірвання шлюбу, крім іншого, додається оригінал свідоцтва про шлюб.
Позивачем, в порушення зазначених вимог, до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: оригінал свідоцтва про укладення шлюбу між позивачем та відповідачем.
Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 8постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Таким чином, на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред`явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя, а також відсутні відомості та документи, які б підтверджували спільне волевиявлення подружжя щодо розірвання шлюбу.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що подана заява містить суперечливі відомості щодо її правової природи, а саме: визначена як «заява про розірвання шлюбу за заявою подружжя», однак оформлена як позовна заява та підписана лише однією стороною.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, чи звернувся позивач із позовною заявою про розірвання шлюбу у порядку позовного провадження, чи зі спільною заявою подружжя, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження відповідно до ст. 293 ЦПК України.
У зв`язку з цим позивачу необхідно уточнити характер поданого звернення та привести його у відповідність до вимог цивільного процесуального законодавства.
Так, у порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, судом було встановлено, що не надано належного доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачеві позовної заяви з доданими документами або доставлення їх через «Електронний суд».
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч. 1 ст.185 ЦПК України. суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: