Справа № 308/5946/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст.. 625 ЦК України,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст.. 625 ЦК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТOB «ЦИКЛ ФІНАНС» три відсотки річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі: 2958,84 дол. СІЛА у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 014/5409/74/40203 від 07.08.2008 року та довготривалим невиконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.04.2015 року по справі № 308/11503/14-ц;
В додатку до позовної заяви додано копію рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.04.2015 року по справі № 308/11503/14-ц.
Також як вбачається зі змісту відповіді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року (копія якої наявна в матеріалах справи) Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на запит ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (копія якої наявна в матеріалах справи), за даними матеріалів цивільної справи № 308/11503/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановлено, що 19.06.2015 представником позивача подано до суду заяву про видачу виконавчого листа. На підставі якої судом було виготовлено виконавчий лист. Представник позивача отримав виконавчий лист 20.11.2015.
При цьому зазначено, що в матеріалах справи відсутні виконавчі листи з відмітками про повне фактичне виконання та/або постанови про закінчення виконавчих проваджень.
Слід зазначити, що згідно чинного законодавства, не передбачено порядок повідомлення суд, яким видано виконавчий лист про стан виконавчого провадження. Відповідно такі відомості у матеріалах справ міститись не можуть. Разом із тим відсутність інформації щодо стану виконавчого провадження у матеріалах судової справи не є ані підтвердженням про не виконання рішення суду, ані його спростуванням.
Згідно додатків до позовної заяви, такі не містять відомостей щодо пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Поряд із цим згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові № 754/511/23 від 11 лютого 2026 року, залишаючи касаційну скаргу банку без задоволення, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення 3 % річних. При цьому Суд сформулював правову позицію: після втрати права на примусове виконання рішення суду основна вимога втрачає примусову захищеність, а тому не може бути підставою для заявлення похідних вимог за статтею 625 ЦК України.
Згідно матеріалів справи відсутні відомості про пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа виданого судом 20.11.2015 по справі № 308/11503/14-ц та про стан виконавчого провадження.
Відповідно до ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Поняття сторін виконавчого провадження визначено статтею 11 вказаного закону, а саме - сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувач та боржник - фізичні або юридичні особи, стосовно яких згідно з виконавчим документом має бути відповідно здійснено захист (поновлення) порушеного законного права чи інтересу та забезпечення виконання покладеного рішенням уповноваженого органу обов`язків (вчинення певних дій або утримання від їх вчинення).
Стягувач - це особа, яка за наявності належного виконавчого документа, виданого на її користь чи в її інтересах, звернулась до державного виконавця із заявою за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів.
Боржником є особа, яка зобов`язана відповідати за виконавчим документом внаслідок заяви стягувача, в інших, визначених законом, випадках шляхом вчинення певних дій (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утримання від їх вчинення.
Таким чином позивачем в додатках до позовної заяви, що до неї додані відсутні відомості щодо добровільного чи примусового, повного чи часткового, виконання вказаного рішення суду (відомості щодо пред`явлення виданого виконавчого листа до примусового виконання).
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи в додатку до позовної заяви додано копії документів зміст яких, через їх вкрай низьку якість встановити не є можливим, зокрема: реєстри боржників від 05.05.2025 до Договору відступлення права вимоги №114/2-60 від 28.04.2023 р., та івд 05.05.2025 до Договору відступлення права вимоги №114/2-60 від 28.04.20…
Судом відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України отримано відповідь №2649465 від 24.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, про те, що за вказаними параметрами ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особу не знайдено.
Відповідно до вимог ч.6 ст.. 187 ЦПК України, судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 . Однак згідно відповіді Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області від 27.05.2026 року, яка надійшла до суду 09.06.2026 року відомості відносно вказаної особи згідно реєстру Чопської територіальної громади відсутні.
Поряд із цим відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно отриманої судом інформації не можливо встановити зареєстроване місце проживання/перебування відповідача по справі. Окрім того, відсутні відомості і щодо останнього відомог зареєстрованого його місцеяпроживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
У позовній, з огляду на встановлені судом обставини, не обґрунтовано звернення позивача із вказаним позов саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Вказане позбавляє суд можливості визначити підсудність даного позову.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України ''Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини'', інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається ''належний суд'', тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки, не є проявом надмірного формалізму.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст.. 625 ЦК України, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош