ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
08 червня 2026 року Справа № 915/666/26
м.Миколаїв.
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль С.М.,
розглянувши матеріали позову
Обухівської окружної прокуратури,
08700, вул. Володимира Чаплінського, 7, м. Обухів, Київська область;
55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, буд. 18;
в інтересах держави
в особі Миронівської міської ради, 08801, вул. Соборна, 48, м. Миронів, Обухівський район, Київська область;
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", 54055, вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв;
2. Комунального підприємства "Миронівка-благоустрій", вул. Бузницького, буд. 8-А, м. Миронівка, Обуховський район, Київська область;
про визнання недійсними додаткові угоди до договору та стягнення грошових коштів у розмірі 300346 грн. 46 коп., -
В С Т А Н О В И В:
Обухівською окружною прокуратурою (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Миронівської міської ради (далі-Міськрада) пред`явлено позов до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Миколаївська електропостачальна компанія" та Комунального підприємства (КП) "Миронівка-благоустрій" з такими вимогами:
"1. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 31.07.2023 до договору № 100/166/162 на постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2023, укладену між КП "Миронівка-благоустрій" (ідентифікаційний код 31823373) та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (ідентифікаційний код 42129888).
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 25.08.2023 до договору №100/166/162 на постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2023, укладену між КП "Миронівка-благоустрій" (ідентифікаційний код 31823373) та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (ідентифікаційний код 42129888).
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.09.2023 до договору №100/166/162 на постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2023, укладену між КП "Миронівка-благоустрій" (ідентифікаційний код 31823373) та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (ідентифікаційний код 42129888).
5. Стягнути з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Миронівської міської ради грошові кошти у розмірі 300346 грн. 46 коп., з них пені у сумі 417709 грн. 55 коп. та штраф за прострочення зобов`язання понад 30 днів у сумі 124527 грн. 46 коп.
4. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову".
Такі позовні вимоги обґрунтовано тим, що при укладенні додаткових угод до договору на постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2023 (далі-договір), змінено істотні умови договору в частині підвищення цін за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов до такого висновку.
За вимогами ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.
У той же час відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з ч. 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.
Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 зробив висновок про те, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна і стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18; від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
Предметом розгляду у даній справі є визнання недійсними додаткові угоди та стягнення з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" надмірно сплачених коштів за придбання електроенергії за договором від 01.04.2023, за яким надавалися послуги з постачання електричної енергії до об`єктів нерухомого майна КП "Миронівка-благоустрій", що розташовані у Київській області.
Як випливає з матеріалів позову, а саме: п. 3.5 договору на постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2023 №100/166/162 та заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, зокрема, місцем поставки (передачі) електричної енергії є об`єкти в Київській області.
Тобто, спір між учасниками справи виник з правовідносин щодо виконання договору постачання електричної енергії споживачу безпосередньо до об`єктів нерухомого майна - розташованих у Київській області .
Відповідно до п. 1 ч.1 та ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи, що спір у цій справі є спором з приводу нерухомого майна розташованого у Київській області, на який здійснювалось постачання електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.04.2023 №100/166/162, до якого у подальшому були внесені зміни в частині підвищення ціни згідно додаткових угод, про визнання недійсними яких та про стягнення надмірно сплачених коштів за якими заявлено позовні вимоги, тобто спором, що в розумінні Господарського процесуального кодексу України виник з приводу нерухомого майна, а відтак, на цей спір поширюється правила виключної підсудності, передбачені ч. 3 ст. 30 ГПК України, і розглядатися він має господарським судом за місцезнаходженням нерухомого майна, а тому позов поданий через систему "Електронний суд" з порушенням правил територіальної підсудності, та у відповідності з вимогами статті 31 ГПК України підлягає передачі в електронній формі до Господарського суду Київської області.
Керуючись статтями 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1.Матеріали господарської справи № 915/666/26 за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та Комунального підприємства "Миронівка-благоустрій" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення грошових коштів у розмірі 300346 грн. 46 коп., передати в електронній формі за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та у відповідності до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Коваль