У Х В А Л А
01.06.2026 Справа №607/11738/26 Провадження №2-о/607/358/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., вирішуючи патання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Тернопільської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що правовстановлюючий документ, а саме "свідоцтво про право власності на житло видане бюром приватизації житла Тернопільського відділу залізниці від 25 серпня 1993 року" - належить (1/4 частина) мені ОСОБА_1 , і що будинок, зазначений у ньому як адреса АДРЕСА_1 , є тим самим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4, 9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосб (способи захисту) прав або інтересів, передбачений законом чи договром, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та із тих самих підстав.
Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: заявником не конкретизовано змісту заявленої вимоги, а саме який юридичний факт, з урахуванням вимог ст. 315 ЦПК України, просить встановити заявник, причини неможливості або відновлення документів, що підтверджують цей факт.
При цьому, згідно пункту 5 частини другої статті 293 та частини другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Частиною 1 ст. 318 ЦПК України визначено вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. У заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 369/8687/22, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких фактів.
У постанов Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 161/9609/22 наголошено, що суд на підставі поданих доказів лише з`ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення. Зазначене узгоджується також із роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Як вбачається із змісту поданої заяви, заявник зазначає «на моє звернення до міської ради м. Тернополя, виявнилося, що в позосудовому порядку виправити помилку неможливо, оскільки в архівних записах відсутня інформація про зміну нумерації будинку». Однак, у заяві не зазначено доказів, які б підтверджували вказну обставину. Крім цього, суд зазначає, що факт який просить встановити заявник, а саме "будинок зазначений у ньому, як адреса АДРЕСА_1 є тим самим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 " не породжує у заявника виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян.
За таких обставин, суду неможливо з`ясувати, чи має зазначений факт юридичне значення у розумінні ст. 315 ЦПК України, тобто чи породжує його встановлення передбачені законом правові наслідки для заявника.
Крім цього, подана заява не міститить даних, які б підтверджували дотримання заявником вимог п.п.9,10 ч.3 ст.175 ЦПК Укроаїни, а саме, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви із тим самим предметом та із тих самих підстав.
Таким чином, заявнику необхідно конкретизувати, який саме факт з урахуванням вимог ст. 315 ЦПК України вона просить встановити, причини неможливості або відновлення документів, що підтверджують такий факт. Також, при поданні заяви необхідно дотриматись вимог п.п.9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви із тим самим предметом та із тих самих підстав.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя ,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Тернопільської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Суддя В. В. Ромазан