Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.
У Х В А Л А
9 червня 2026 року місто Київ
справа № 761/36303/25
провадження№22-ц/824/12426/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
вирішуючи питання прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 9 лютого 2026 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Києвавід 29 квітня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 9 лютого 2026 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за договором №31.08.2020-010000315 від 31.08.2020 р. в розмірі 13000,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього 15422,40 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києвавід 29 квітня 2026 року залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 09 лютого 2026 року.
Не погоджуючись з ухвалою та заочним рішення суду, ОСОБА_1 8 травня 2026 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу.
Разом з тим, суд не може прийняти апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року, якою залишено без задоволення заяву про перегляд заочного рішення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, визначені у вказаній нормі.
Ухвала суду першої інстанції про перегляд заочного рішення не зазначена у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті б Конвенції якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого меток (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що тлумачення права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції має відбуватися з урахуванням можливості чи неможливості поновити свої права особою, яка подала апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Враховуючи те, що ухвала про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому така підлягає, в частині оскарження такої ухвали, поверненню особі, яка її подала.
Також, апеляційна скарга в частині оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 9 лютого 2026 року, не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки особою, яка її подала не в повному обсязі сплачений судовий збір.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання апеляційної скарги на рішення суду в оскаржуваній частині підлягає сплаті судовий збір в розмірі 3633,60 грн. (2422,40 грн. х 150%).
Відповідачем сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн., а тому останній повинен доплатити 2 968 грн.
Враховуючи викладене, апелянт має доплатити судовий збір в розмірі 2 968 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом`янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: [рахунок приховано]; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою на рішення/ухвалу, унікальний № справи ____, ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, буд.2-а.
Платіжний документ про сплату судового збору необхідно надати апеляційному суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року - повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надати строк для усунення недоліку, викладеного у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус