КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12737/2026
Справа № 753/2635/25
У Х В А Л А
11 червня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Павлецькою Мариною Анатоліївною , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка,
в с т а н о в и в :
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року позов задоволено частково. Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2025 року. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Павлецької М.А. 29 травня 2026 року засобами поштового зв`язку направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, долучила клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення відповідачу належним чином вручений не був. Вказано, що станом на момент подання даного клопотання відповідачу та її представнику не відомо про належне вручення відповідачу повного тексту рішення суду першої інстанції. Зазначено, що 08 травня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Павлецькою М.А. було укладено договір про надання правової допомоги № 08/05. Вказано, що 13 травня 2026 року представником відповідача через систему "Електронний суд" було подано до Дарницького районного суду м. Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, однак, як зазначено представником в клопотанні, суд першої інстанції фактично не вирішив питання про внесення відомостей про представника відповідача до електронної справи та не забезпечив представнику належного доступу до матеріалів справи та судового рішення, відтак, представник відповідача не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи та повним текстом оскаржуваного рішення. Вказано, що про наявність оскаржуваного рішення представнику відповідача стало відомо лише після самостійного ознайомлення з текстом рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павлецької М.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року, Київський апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскаржуване рішення Дарницького районного суду м. Києва було ухвалене 11 вересня 2025 року, повний текст рішення суду виготовлено 11 вересня 2025 року, таким чином, строк апеляційного оскарження розпочався 12 вересня 2025 року та закінчився 13 жовтня 2025 року (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні). Подавши апеляційну скаргу 29 травня 2026 року, відповідач пропустила вказаний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, на а.с. 34 міститься заява від 25 лютого 2026 року представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Хоменка М.П., що представляв інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції, про видачу копії рішення по справі № 753/2635/25. Відповідно до розписки від 25 лютого 2026 року, яка також міститься на а.с. 34, адвокат Хоменко М.П. особисто отримав копію оскаржуваного рішення.
На а.с. 36 міститься ордер серії АІ № 2136376 про надання адвокатом Хоменком М.П. правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 26 січня 2026 року у Дарницькому районному суді м. Києва.
Матеріали справи не містять доказів припинення повноважень адвоката Хоменка М.П. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, з урахуванням дати вручення оскаржуваного рішення представнику відповідача - адвокату Хоменку М.П. (25 лютого 2026 року), відповідач мала би право на поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, якби така апеляційна скарга була подана до 27 березня 2026 року включно. Проте, апеляційна скарга представником відповідача - адвокатом Павлецькою М.А. подана 29 травня 2026 року з пропуском зазначеного строку.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені представником відповідача - адвокатом Павлецькою М.А. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року є неповажними, оскільки представник відповідача - адвокат Хоменко М.П. особисто 25 лютого 2026 року отримав копію повного тексту оскаржуваного рішення, а доказів припинення повноважень адвоката Хоменка М.П. на представництво інтересів ОСОБА_1 представник відповідача в апеляційній скарзі не надала.
Для усунення недоліків апеляційної скарги відповідачу необхідно звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Також, до апеляційної скарги адвокат Павлецька М.А. долучила клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване тим, що сума судового збору є надмірним фінансовим тягарем для відповідача.
Вирішуючи дане клопотання, Київський апеляційний суд враховує наступне.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналогічні правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа № 610/1154/21, провадження № 61-15544ск24).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2022 року у справі № 905/1059/21 та від 30 листопада 2022 року у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Як вбачається з матеріалів справи, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», надано не було, а було надано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11 травня 2026 року, в яких відображено відомості за період з лютого 2025 року по березень 2026 року із зазначенням, що інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відносно ОСОБА_1 відсутня.
Дана довідка не містить відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за попередній календарний рік - з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Павлецької М.А. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року апеляційний суд відмовляє як у необґрунтованому.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється за ставкою 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою або фізичною - особою підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2025 році при поданні позовної заяви підлягало сплаті 1 211,20 грн.
Відтак, за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 1 816,80 грн. (1 211,20 грн. х 150% = 1 816,80 грн.)
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, а саме апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Таким чином, апеляційна скарга залишається без руху, для усунення недоліків відповідачу необхідно протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
у х в а л и в:
Визнати зазначені представником відповідача - адвокатом Павлецькою Мариною Анатоліївною підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року неповажними.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Павлецькою Мариною Анатоліївною, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.