КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12737/2026
Справа № 753/2635/25
У Х В А Л А
про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження
29 червня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Павлецькою Мариною Анатоліївною , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка,
в с т а н о в и в :
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року позов задоволено частково. Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2025 року. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Павлецької М.А. 29 травня 2026 року засобами поштового зв`язку направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, долучила клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення відповідачу належним чином вручений не був. Вказано, що станом на момент подання даного клопотання відповідачу та її представнику не відомо про належне вручення відповідачу повного тексту рішення суду першої інстанції. Зазначено, що 08 травня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Павлецькою М.А. було укладено договір про надання правової допомоги № 08/05. Вказано, що 13 травня 2026 року представником відповідача через систему "Електронний суд" було подано до Дарницького районного суду м. Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, однак, як зазначено представником в клопотанні, суд першої інстанції фактично не вирішив питання про внесення відомостей про представника відповідача до електронної справи та не забезпечив представнику належного доступу до матеріалів справи та судового рішення, відтак, представник відповідача не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи та повним текстом оскаржуваного рішення. Вказано, що про наявність оскаржуваного рішення представнику відповідача стало відомо лише після самостійного ознайомлення з текстом рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2026 року судом визнано зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення неповажними, відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
23 червня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Павлецької М.А. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Заява мотивована тим, що адвокат Хоменко М.П. надавав правничу допомогу ОСОБА_1 в іншій справі - про розірвання шлюбу (№ 753/2388/26), а не у справі № 753/2635/25 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка. Вказано, що ОСОБА_1 не надавала адвокату Хоменку М.П. окремого доручення на представництво її інтересів саме у справі № 753/2635/25, не погоджувала з ним правову позицію у цій справі, не доручала йому отримувати копію рішення суду чи вирішувати питання щодо подання апеляційної скарги. Вказано, що ці обставини підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги від 26 січня 2026 року, зазначеного як укладений між адвокатом Хоменком М.П. та ОСОБА_1 . Вказаний договір не містить підпису ОСОБА_1 як клієнта, а отже, як зазначає адвокат Павлецька М.А., не підтверджує належного волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору та погодження умов правничої допомоги. Вказано, що договір має загальний характер і не містить конкретного предмета доручення щодо цивільної справи № 753/2635/25. Вказано, що ОСОБА_1 фактично не отримувала копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року у справі № 753/2635/25. Вказано, що адвокат Хоменко не повідомляв ОСОБА_1 про отримання 15 лютого 2026 року копії цього рішення, не передавав їй рішення, не роз`яснював строк і порядок апеляційного оскарження та не повідомляв про те, що апеляційна скарга у встановлений строк не подана. Зазначено, що лише після з`ясування фактичного стану справи та усвідомлення того, що рішення у справі № 753/2635/25 існує, а апеляційна скарга на нього не була подана, ОСОБА_1 звернулася за правничою допомогою до адвоката Павлецької М.А. Вказано, що 08 травня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Павлецькою М.А. було укладено договір про надання правничої допомоги. 13 травня 2026 року представником заявника через підсистему "Електронний суд" подано до Дарницького районного суду м. Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Після з`ясування фактичних обставин і встановлення факту неподання апеляційної скарги адвокатом Павлецькою М.А. було підготовлено та 29 травня 2026 року подано апеляційну скаргу. До заяви про усунення недоліків представник відповідача долучила копію договору про надання правничої допомоги від 26 січня 2026 року, укладений між адвокатом Хоменком М.П. та клієнтом ОСОБА_1 , який не містить підпису ОСОБА_1 .
Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павлецької М.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення Дарницького районного суду м. Києва було ухвалене 11 вересня 2025 року, повний текст рішення суду виготовлено 11 вересня 2025 року, таким чином, строк апеляційного оскарження розпочався 12 вересня 2025 року та закінчився 13 жовтня 2025 року (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні). Подавши апеляційну скаргу 29 травня 2026 року, відповідач пропустила вказаний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, на а.с. 26 наявний лише супровідний лист від 16 вересня 2025 року про направлення копії оскаржуваного рішення на поштову адресу ОСОБА_1 , проте, доказів вручення копії даного рішення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 300/2628/19.
Відтак, враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності в матеріалах справи доказів вручення копії оскаржуваного рішення відповідачу, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України.
Також, представник ОСОБА_1 - адвокат Павлецька М.А. заявила клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Клопотання мотивоване тим, що розмір судового збору у даній справі становить 1 816,80 грн., водночас річний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік відсутній. Вказано, що за таких обставин судовий збір у розмірі 1 816,80 грн. об`єктивно перевищує 5% її річного доходу за попередній календарний рік, оскільки такий дохід дорівнює 0. Також, представник відповідача зазначила, що якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для повного звільнення від сплати судового збору, заявник просить суд зменшити розмір судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення. На підтвердження даних обставин, представник відповідача долучила до заяви Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по квітень 2026 року, в яких зазначено, що інформація щодо доходів відсутня.
Вирішуючи дане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи відсутність доходів ОСОБА_1 за попередній календарний рік, а також те, що забезпечення права на апеляційнеоскарження є однією із основних засад цивільного судочинства, суд доходить висновку про задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павлецької М.А. звільнення від сплати судового збору.
Апеляційна скарга подана до належного суду особою, що має право на апеляційне оскарження. За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 359, 360, 361 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павлецької Марини Анатоліївни про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Павлецькою Мариною Анатоліївною , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України зупинити дію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року.
Надіслати відповідачу та представнику відповідача копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, а іншим учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами. Надати учасникам справи строк до десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: