УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
10 червня 2026 року
м. Київ
справа №520/11980/21
адміністративне провадження № К/990/24493/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року
у справі №520/11980/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати бездіяльності (дій) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344), яка полягає у нездійсненні перерахунку та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 20 травня 2021 року №100/30213 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 протиправними;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її розміру з 01 грудня 2019 року в розмірі грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 травня 2021 року №100/30213 та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року №159 без застосування до виплати та компенсації постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22 серпня 2018 року №649 щомісяця рівними частинами протягом дев`яти місяців, оскільки 22 липня 2020 року вступило в закону силу рішення суду у справі №640/5248/19, яким скасовано пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 №649, що унеможливлює її застосування в правовому полі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 20 травня 2021 року №100/30213 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 грудня 2019 року в розмірі грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 травня 2021 року №100/30213 та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання стосовно повернення сплаченого судового збору за подання позову у справі №520/11980/21 та примусового виконання рішення стосовно здійснення виплати суми перерахунку з 01 грудня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 27 травня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати своє право на касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Законодавцем визначено вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, серед яких відсутня ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою залишено апеляційну скаргу без руху, не може бути предметом касаційного оскарження.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Аналогічна позиція щодо відсутності підстав для здійснення касаційного перегляду ухвал суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 22 листопада 2021 року у справі №420/16363/21, від 10 липня 2023 року у справі №160/660/23, від 12 червня 2024 року у справі №560/3949/24.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №520/11980/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
А.Ю. Бучик