УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №520/11980/21
адміністративне провадження № К/990/45012/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року
у справі №520/11980/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності (дій) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі №520/11980/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення перерахунку та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 20 травня 2021 року №100/30213.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року набрало законної сили 17 січня 2022 року.
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/11980/21, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та встановити для цього строк у сім робочих днів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року - без змін.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 03 жовтня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто особа, яка не погоджується із судовим рішенням після його перегляду в апеляційному порядку, може реалізувати право на касаційне оскарження лише у випадках, визначених законом.
Правилами частини другої статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Колегія суддів зауважує, що частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
У цій справі ОСОБА_1 фактично оскаржує ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду його заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 КАС України, якою відмовлено у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, та постанову суду апеляційної інстанції, якою зазначену ухвалу залишено без змін.
Отже, ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду питання щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статей 382- 382-3 КАС України, не належить до переліку ухвал, визначених частиною другою статті 328 КАС України, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Посилання скаржника на положення пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та наведені ним доводи щодо фундаментального значення порушеного питання права і виняткового значення справи для учасника не впливають на наведений висновок.
Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України винятки стосуються можливості касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, однак не змінюють установленого частиною другою статті 328 КАС України вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути предметом касаційного перегляду.
Тому наведені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного, на переконання скаржника, застосування судами положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14 липня 2025 року №821, а також посилання на судове рішення у справі №320/51895/25 не підлягають оцінці судом касаційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які законом не віднесено до таких, що підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Аналогічний підхід щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у межах здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, застосований Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 21 січня 2026 року у справі №560/10337/23, від 16 березня 2026 року у справі №560/6587/21, а також від 14 серпня 2026 року у справі №520/25664/25.
Керуючись статтями 248, 294, 328, 333, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року у справі №520/11980/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дій) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
А.Ю. Бучик