Справа № 724/1592/26
Провадження № 2-а/724/48/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 червня 2026 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №4075 від 24.11.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
В С Т А Н О В И В:
09.06.2026р. до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №4075 від 24.11.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
Представником позивача до позовної заяви надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилається на відсутність коштів, що унеможливлює здійснення платежу без суттєвої шкоди для його базового існування.
На підтвердження даного клопотання надав:
- довідку Хотинської міської ради №149 від 05.06.2026р. відповідно до якої ОСОБА_1 ніде не працює з 01.04.2005р., підприємницькою діяльністю не займається, про що свідчить запис в трудовій книжці;
- Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 05.06.2026р., відповідно до якого ОСОБА_1 тривалий час здійснює догляд за своєю матір`ю, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.
Розглянувши вказане клопотання суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень статті 133 КАС України та статті 8 Закону дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також цими ж нормами передбачено, що відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України Про судовий збір, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору.
Водночас, розглядаючи вказане клопотання, суд дійшов висновку, що, всупереч вимогам закону, представником позивача не надано до суду жодних переконливих доказів, які б давали підстави для відстрочення його від сплати судового збору при подачі позову.
Додані до клопотання документи про те, що ОСОБА_1 ніде не працює з 01.04.2005р. та здійснює догляд за своєю матір`ю, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, не можуть свідчити про скрутне матеріальне становище заявника, або що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що унеможливлює ним сплату судового збору.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що вищезазначені документи свідчать лише про те, що позивач офіційно не працевлаштований, однак не містять відомостей щодо наявності чи відсутності у особи інших видів доходу (такими може бути не лише заробітна плата, а й дохід від здачі майна в оренду, соціальні виплати тощо) та, відповідно, не свідчить про незадовільний майновий стан позивача.
Доказів того, що за станом здоров`я він не має змоги працювати, а також, що не отримує будь-які доходи, до матеріалів клопотання не долучено.
Зокрема, таким доказом могла бути довідка про доходи позивача з податкового органу за попередній календарний рік.
Про необхідність надання особою довідки податкового органу про її доходи наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 11 листопада 2020 року (справа №9901/77/20), згідно з правовою позицією якого для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір особі необхідно надати довідку з податкового органу про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення його від сплати судового збору слід відмовити за необґрунтованістю.
Таким чином, за подання до суду фізичною особою позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, оскільки позовна заява подана з порушенням ст. 161 КАС України, оскільки відсутні докази сплати судового збору, а тому суд вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.161, 169 КАС України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №4075 від 24.11.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Лілія ГУРАЛЬ