Унікальний номер 752/11633/25
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/12576/2026
Головуючий у суді першої інстанції І. О. Ольшевська
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
У Х В А Л А
11 червня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., вирішив питання про повернення апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року (вх № 38071 від 01.06.2026), та апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 (вх № 66027 від 26.05.2026) в частині оскарження ухвал Голосіївського районного суду м.Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі, а також перевірив виконання вимог статті 356 ЦПК України щодо форми і змісту апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 11 травня 2026 року про залишення позову без розгляду (вх № 66027 від 26.05.2026) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
у с т а н о в и в :
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.
26 травня 2026 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року, у якій, серед іншого просить скасувати ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2025 про відмову у його залученні до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі. Вказана апеляційна скарга зареєстрована за вх №66027 від 26.05.2026.
Крім того, 01 червня 2026 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, 26 травня 2026 року подав безпоседньо до Голосіївського районного суду м. Києва апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року, у якій, серед іншого просить скасувати ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2025 про відмову у його залученні до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі. Вказана апеляційна скарга за вх №38071 від 01.06.2026.
Із змісту поданої ОСОБА_1 01.06.2026 до суду першої інстанції апеляціцної скарги вбачається, що вона є ідентичною за формою та змістом, містить ті ж самі доводи та межі апеляційного оскарження, що й апеляційна скарга, подана ним 26.05.2026 до суду апеляційної інстанції.
Оскільки чинним законодавством не передбачено подача двох апеляційних скарг, які містять одинакові доводи та межі апеляційного оскарження на судове рішення від однієї і тієї ж особи, тому апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року, зареєстрована за вх № 38071 від 01.06.2026 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Щодо оскарження ОСОБА_1 ухвал Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2026 про відмову у залученні його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині першійстатті 353 ЦПК Українивизначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.
У переліку ч. 1 ст. 353 ЦПК України відсутні такі ухвали як ухвала про відмову в залучені до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, так і ухвала про закриття підготовчого провадження у справі.
Отже, оскарження таких ухвал в апеляційному порядку окремо від рішення суду не передбачено законом.
Разом з тим, частиною другою статті 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони (так і особа, яка не брала участі у справі) не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З урахуванням зазначеного апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 (вх № 66027 від 26.05.2026) в частині оскарження ухвал Голосіївського районного суду м.Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у його залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі підлягає поверненню особі, яка її подала, відповідно до положень п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Перевіряючи виконання вимог статті 356 ЦПК України щодо форми і змісту апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 11 травня 2026 року (вх № 66027 від 26.05.2026) суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається, ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, натомість подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у якому вказав, що має скрутне матеріальне становище, його середньомісячний дохід за останні півроку складає 4 286, 05 грн, а тому розмір судового збору, що підлягає сплаті за апеляційне оскарження ухвали суду перевищує 5% його річного доходу. Також він є особою з інвалідністю ІІІ групи, його дружина є особою з інвалідністю ІІ групи.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони (або особи, яка не брала участь у справі).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан особи.
Згідно із ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору до апеляційної скарги останім не надано.
Згідно підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
З урахування зазначеного, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно або надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження її незадовільного (скрутного) майнового стану, або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 665,60 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подала апеляційну скаргу слід надати Київському апеляційному суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 11 травня 2026 року про залишення позову без розгляду (вх № 66027 від 26.05.2026) підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для усунення зазначених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду.
Керуючись статтями 353, 354, 356, 357, 389 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року (вх № 38071 від 01.06.2026) повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 (вх № 66027 від 26.05.2026) в частині оскарження ухвал Голосіївського районного суду м.Києва від 20 листопада 2025 року про відмову у залученні до участі у справів якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та про закриття підготовчого провадження у справі повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 11 травня 2026 року про залишення позову без розгляду (вх № 66027 від 26.05.2026) залишити без руху, надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду.
Роз`яснити, якщо у встановлений строк недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала суду в частині повернення апеляційних скарг набирає законної сили з моменту її підписання суддями, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду в частині залишення апеляційної скарги без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддями, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна