ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 червня 2026 року Справа 160/13193/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 18.05.2026 року звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 19.05.2026 року, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди за виконання завдань з кібербезпеки і кіберзахисту за період з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому заборгованість із додаткової винагороди за виконання завдань з кібербезпеки і кіберзахисту за період з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року позовна заява залишена без руху, та надано позивачу строк десять днів для усунення недоліків, шляхом надання для суду та складу сторін заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог за період з 29.01.2024 року по 15.02.2026 року, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
01.06.2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що вважає за доцільне звернути увагу суду щодо необхідності залишення позовної заяви без руху чи залишення без розгляду та надання позивачу строку на усунення недоліків, з огляду на таке:
1. Позовна заява не має клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в той час як позовні вимоги стосуються грошового забезпечення з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року. Автоматичне відкриття провадження без клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду свідчитиме про упередженість суду на користь позивача;
2. Пункт 3 позовної заяви передбачає вимогу стягнення з ВЧ НОМЕР_2 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Враховуючи принцип диспозитивності, вбачається що суд не матиме правових підстав задовольнити саме таку позовну вимогу, оскільки чинним законодавством України, із застосуванням аналогії закону, Кодексу законів про трудові відносини України, передбачена можливість нарахування і виплати середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні. За умови стягнення позов містить вимогу майнового характеру і має зазначатись сума стягнення в преамбулі позовної заяви. Також позов має мати обґрунтування чому саме такий спосіб (стягнення) позивач обрав в якості належного, чого немає.
3. В позовній заяві позивач не зазначає обставини звернення з рапортом до командування ВЧ НОМЕР_2 з приводу виплати і нарахування йому додаткової винагороди, що виключає бездіяльність військової частини, тому доцільно витребувати у позивача докази звернення до командування військової частини або пояснення з цього приводу.
4. До позову позивач надав копію наказу Міноборони № 66/нм від 31.01.2024 року "Про затвердження Переліку структурних підрозділів…." в якому зазначено що винагорода виконується за "безпосереднє виконання завдань із забезпечення кібербезпеки і кіберзахисту". В позові позивач вимагає оплати періоду за 2024 рік, хоча в розділі 2 позовної заяви зазначає "протягом 2025 року відповідач повністю визнавав його право на цю виплату і фактично здійснював її". Вбачається, що в даному випадку необхідне конкретніше уточнення чому позовні вимоги стосуються 2024 року, а посилання йдеться на 2025рік.
5. Позивач посилається на те, що він не був звільнений з військової служби, а переведений по службі наказом 26.02.2026 року. Вбачається, що для повноти справи необхідно витребувати у позивача відомості де він зараз її проходить, оскільки це має значення для суті справи в контексті його позовних вимог щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні по службі (постанова Верховного Суду від 03.02.2026 року по справі № 400/5149/24).
04.06.2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення його до суду за позовом до ВЧ НОМЕР_2 та поновити йому пропущений строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року.
В обґрунтування зазначено, що специфіка його служби, стан здоров`я та подальші службові обов`язки зумовили пропуск строку з таких поважних причин:
1. Інтенсивність служби та ізольованість: підрозділи ППО виконують завдання у режимі цілодобового та безперервного бойового чергування. Через постійне перебування на бойових позиціях, закритий режим служби та обмеження щодо використання засобів зв`язку та мережі Інтернет з міркувань безпеки, він був повністю позбавлений фізичної можливості вільно розпоряджатися часом, звернутися за правовою допомогою до юристів чи самостійно подати позов до суду.
2. Добросовісне очікування: оскільки він щомісячно отримував додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн за постановою №168, а протягом усього 2025 року відповідач офіційно визнавав його право на виплату винагороди за кіберзахист та фактично її здійснював, він мав обґрунтовані підстави вважати, що частини проведе із ним повний і належний розрахунок. Деталізовані розрахункові листи за 2024 рік військовослужбовцям на бойових позиціях раніше не видавалися, а безперервна служба в ППО у списках БЧС тривала аж до кінця 2025 року, що унеможливлювало аудит фінансових нарахувань.
3. Стаціонарне лікування (листопад 2025 року): У зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, він з 12.11.2025 року по 27.11.2025 року перебував на безперервному стаціонарному лікуванні в госпіталі з приводу загострення виразки дванадцятипалої кишки (ДПК), що підтверджується випискою з медичної карти. Під час перебування у лікувальному закладі він був позбавлений можливості вчиняти процесуальні дії.
4. Службове відрядження (листопад 2025 - лютий 2026 року): Одразу після виписки з госпіталю, на підставі наказу командування, у період з 28.11.2025 року по 23.02.2026 року він перебував у тривалому службовому відрядженні поза межами пункту постійної дислокації частини, що підтверджується витягами з наказів про відрядження. Це повністю виключило можливість своєчасного збору фінансових документів та звернення до суду.
5. Момент виявлення порушення права: Повернувшись із відрядження, він був виключений зі списків частини у зв`язку з переведенням на підставі наказу № 57 від 26.02.2026 року. Лише під час процедури виключення та проведення остаточного розрахунку (за підсумками отримання довідок фінансової служби) він виявив, що додаткова винагорода за виконання завдань з кібербезпеки і кіберзахисту за 2024 рік йому взагалі не нараховувалась. Таким чином, реальну можливість дізнатися про порушення свого права та звернутися до суду він отримав лише після виключення зі списків частини наприкінці лютого 2026 року, після чого невідкладно підготував та подав цей позов у травні 2026 року.
Як зазначено вище, ухвалою суду від 25.05.2026 року позивач звернувся до суду щодо визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди за виконання завдань з кібербезпеки і кіберзахисту за період з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року та зобов`язання ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому заборгованість із додаткової винагороди за виконання завдань з кібербезпеки і кіберзахисту за період з 29.01.2024 року по 31.12.2024 року у повному обсязі.
Отже, щодо позовних вимог з 29.04.2024 року строк звернення до суду пропущений. Так, за квітень 2024 року грошове забезпечення отримано в травні 2024 року, строк звернення з відповідним позовом мав сплинути в серпні 2024 року.
Таким чином, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог за період з 29.01.2024 року по 15.02.2026 року, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог за період з 29.01.2024 року по 15.02.2026 року, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма